Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подогодовувати
подогравати
пододавати
пододержувати
пододибувати
пододумуватися
подожартовуватися
подоживати
подожинати
подозвелити
подозволяти
подознаватися
подоїдати
подоїздити
подоїти
подок
подоколювати
подокопувати
подокочувати
подокошувати
подокраювати
подокручувати
подокупляти
подокуповувати
подокурювати
подолазити
подолежуватися
подоливати
подолітати
подоліти
подоловлювати
подолок
подолуплювати
подолушка
подолущувати
подоляк
подолянин
подолянка
подолячка
подомазувати
подомальовувати
подомелювати
подомивати
подоминати
подомишлятися
подомірковуватися
подомірювати
подомуровувати
подонизувати
подонишпорюватися
подоносити
подонюхуватися
подоорювати
подопалювати
подопивати
подопиватися
подопирати
подописувати
подопитуватися
подопихатися
подопікати
подоплачувати
подопливати
подоплітати
подоповзати
подоповняти
подопроваджувати
подопрядати
подоптати
подоривати
подорізувати
подоробляти
подорожити
подорожитися
подорожник
подорожній
подорожчати
подорожчизна
подоростати
подосаджувати
подосвідчуватися
подосиджуватися
подосилати
подосихати
подосівати
подоскакувати
подоскромаджувати
подосліджувати
подослужувати
подосолювати
подост
подоставати
подоставатися
подостатком
подостаток
подостачати
подостигати
подостругувати
подосукувати
подотісувати
подотлівати
подотоплювати
подоточувати
подохнути
подоходжувати
подоходити
подочитувати
подочісувати
подочісуватися
подошов
подошукуватися
подра
подражнити
подражнятися
подрати
подратися
подратувати
подревніти
подриґати
подриґувати
Бриднути, -ну, -неш, гл. Становиться безобразнѣе, дурнѣть.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Нао́дрізнінар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70.
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Маркев. 69. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Мет. 178. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. Мет. 18. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. МВ. І. 44. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482.  
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Шкідливий, -а, -е. = шкідний. Синиця — не птиця, бо шкідлива дуже. Ном.
Щеміти, -млю́, -миш, гл. Щемить. Зуби не боліли і не щеміли. Чуб. І. 125.
Нас спонсорують: