Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подогодовувати
подогравати
пододавати
пододержувати
пододибувати
пододумуватися
подожартовуватися
подоживати
подожинати
подозвелити
подозволяти
подознаватися
подоїдати
подоїздити
подоїти
подок
подоколювати
подокопувати
подокочувати
подокошувати
подокраювати
подокручувати
подокупляти
подокуповувати
подокурювати
подолазити
подолежуватися
подоливати
подолітати
подоліти
подоловлювати
подолок
подолуплювати
подолушка
подолущувати
подоляк
подолянин
подолянка
подолячка
подомазувати
подомальовувати
подомелювати
подомивати
подоминати
подомишлятися
подомірковуватися
подомірювати
подомуровувати
подонизувати
подонишпорюватися
подоносити
подонюхуватися
подоорювати
подопалювати
подопивати
подопиватися
подопирати
подописувати
подопитуватися
подопихатися
подопікати
подоплачувати
подопливати
подоплітати
подоповзати
подоповняти
подопроваджувати
подопрядати
подоптати
подоривати
подорізувати
подоробляти
подорожити
подорожитися
подорожник
подорожній
подорожчати
подорожчизна
подоростати
подосаджувати
подосвідчуватися
подосиджуватися
подосилати
подосихати
подосівати
подоскакувати
подоскромаджувати
подосліджувати
подослужувати
подосолювати
подост
подоставати
подоставатися
подостатком
подостаток
подостачати
подостигати
подостругувати
подосукувати
подотісувати
подотлівати
подотоплювати
подоточувати
подохнути
подоходжувати
подоходити
подочитувати
подочісувати
подочісуватися
подошов
подошукуватися
подра
подражнити
подражнятися
подрати
подратися
подратувати
подревніти
подриґати
подриґувати
Байка, -ки, ж. 1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Чуб. І. 214. Не все те правда, що байка каже. Чуб. І. 232. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки. Рудч. Ск. І. 191. 2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Ном. № 3807. Байка плавати, але як би казали нурка дати. Фр. Пр. 19. 3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Чуб. ІІІ. 38. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі. Гліб.
Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже. МВ. І. 133. 2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять. Радом. у. 3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки. 4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький. Драг. 118.
Доклада́ння, -ня, с. 1) Докладываніе. 2) Прибавленіе. 3) Изложеніе. 4) Насмѣшка.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! К. Іов. 83. Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Ном. № 2295. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. Чуб. І. 55. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. О. 1861. VIII. 26. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Грин. II. 179. Ум. лучченько.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Мнж. 131. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. Притаскали вони його і додому. Драг. 70.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Нас спонсорують: