Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Доклада́ння, -ня, с. 1) Докладываніе. 2) Прибавленіе. 3) Изложеніе. 4) Насмѣшка.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла.
Заздоро́вний, -а, -е. Заздравный, за здравіе. Молитви заздоровні.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника.
Притаскати, -ка́ю, -єш, гл. Притащить. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Притаскали вони його і додому.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті.