Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Дорі́женька, дорі́жечка, -ки, ж. Ум. отъ доро́га.
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Креснути 2 Cм. кресати.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Перепудитися, -джуся, -дишся, гл. Перепугаться.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.