Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подогодовувати
подогравати
пододавати
пододержувати
пододибувати
пододумуватися
подожартовуватися
подоживати
подожинати
подозвелити
подозволяти
подознаватися
подоїдати
подоїздити
подоїти
подок
подоколювати
подокопувати
подокочувати
подокошувати
подокраювати
подокручувати
подокупляти
подокуповувати
подокурювати
подолазити
подолежуватися
подоливати
подолітати
подоліти
подоловлювати
подолок
подолуплювати
подолушка
подолущувати
подоляк
подолянин
подолянка
подолячка
подомазувати
подомальовувати
подомелювати
подомивати
подоминати
подомишлятися
подомірковуватися
подомірювати
подомуровувати
подонизувати
подонишпорюватися
подоносити
подонюхуватися
подоорювати
подопалювати
подопивати
подопиватися
подопирати
подописувати
подопитуватися
подопихатися
подопікати
подоплачувати
подопливати
подоплітати
подоповзати
подоповняти
подопроваджувати
подопрядати
подоптати
подоривати
подорізувати
подоробляти
подорожити
подорожитися
подорожник
подорожній
подорожчати
подорожчизна
подоростати
подосаджувати
подосвідчуватися
подосиджуватися
подосилати
подосихати
подосівати
подоскакувати
подоскромаджувати
подосліджувати
подослужувати
подосолювати
подост
подоставати
подоставатися
подостатком
подостаток
подостачати
подостигати
подостругувати
подосукувати
подотісувати
подотлівати
подотоплювати
подоточувати
подохнути
подоходжувати
подоходити
подочитувати
подочісувати
подочісуватися
подошов
подошукуватися
подра
подражнити
подражнятися
подрати
подратися
подратувати
подревніти
подриґати
подриґувати
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл. 1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши). Харьк. 2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 184.
Совганитися, -нюся, -нишся, гл. Соваться. Так і совганиться, не бачить, що перед носом.
Трумбітати, -та́ю, -єш, гл. = трембітати. Та і возьмуть требіточки та ще й трумбітають. Гол. II. 355.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507.
Нас спонсорують: