Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

петрущаний
петьмо
пец
печалити
печалитися
печаловитий
печалування
печалувати
печалуватися
печаль
печарка
печатати
печатка
печать
печений
печенина
печениця
печеня
печера
печериця
печерник
печерній
печерування
печерувати
печеря
печиво
печина
печихвіст
печище
печільниця
печінка
печіння
печіночка
печіркування
печіркувати
печія
печкур
печовий
печоглад
печогладини
печоглядини
печура
пещений
пещота
пивище
пивний
пивник
пивниця
пиво
пивовар
пивоварка
пивонія
пиворобниця
пивота
пивце
пигичка
пиж
пижмо
пизи
пизитися
пизьмо
пийка
пика
пикатий
пикниця
пил
пила
пиленя
пилина
пилипівка
пилипівський
пилиповний
пилипон
пилити
пилка I
пилка II
пиловини
пиловиння
пилок
пилочник
пилочок
пилувати
пильга
пильний
пильність
пильно
пильновитий
пильнування
пильнувати
пильня
пилюга
пилюжина
пилюк
пилюка
пилюра
пиляка
пиляти
пинда
пиндження
пиндитися
пиндрячити
пиндючити
пиндючитися
пиндючливий
пинити
пинхва
пинчук
пинявий
пиняво
пиняти
пипа
пипак
пипка
пипоть
пиптик
пира
пирга
пиргач
пириця
пиріг
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Забаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Полій, -лія, м. 1) Вода поверхъ льда. Мнж. 189. Не можна річку переїхать: полій пішов по льоду. Новомоск. у. 3) Раст.: а) Mentha aquatica L. ЗЮЗО. І. 128; б) Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. І. 128.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш. 1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Н. Вол. у. Я порвав його за груди. Н. Вол. у. 2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Гол. ІІІ. 500. Туди мою пориває рано й вечір душу. Мет. 6. 3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. К. ХП. 21. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай. Мнж. 166. 4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки. Г. Барв. 542.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Нас спонсорують: