Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Відмоложуватися, -жуюся, -єшся, гл. О раст.: вновь зазеленѣть. Пішли дощі і на городі стало відмоложуватись.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Да́леч, -чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля.
Кургон, -на, м. Особаго устройства большая телѣга у нѣмецкихъ колонистовъ, фура. Минули деякі німці на курганах.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Cм. ремінник.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст.