Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поезійка

Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕЗІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕЗІЙКА"
Барилко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь. Н. Вол. у.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця. Мет. 20.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕЗІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.