Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поезійка

Поезійка, -ки, ж. Ум. отъ поезія 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕЗІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕЗІЙКА"
В пред. см. у.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія. Левиц. І. (Правда, 1868, 460).
Змішувати, -шую, -єш, сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє. Грип. III. 534.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Перший, -а, -е. Первый. Перша чарка, перша палка. Ном. У першому садочку соловей щебече. Чуб. V. 459.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Ша меж. Тише! Молчать! Черк. у. Їжте, гості, а ви, діти, ша! Ном. № 11980.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Шевч. 645. Ум. шеломо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕЗІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.