Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Ум. жу́рка.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris.
Нагі́рній, -я, -є. Горный, находящійся на горѣ. Живе не дома він, а в замку десь нагірньому старому.
Песик, -ка, м. 1) Ум. отъ пес. Песика б'ють, а левик боїться. 2) Клочекъ волосъ у виска. 3) — на оці. Бѣльмо. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Петрик, -ка, м. Улитка.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота.
Скубанка, -ки, ж.
1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ).
2) Корпія.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ.