Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перешкрябнути
перешматувати
перешугнути
перешукати
перешукувати
перешуміти
перешумувати
перещебетати
перещеміти
перещепити
перещеплювати
перещик
переяйка
переякий
переярок
переяти
перило
перина
перинка
перинний
перинонька
перистий
періг
перієватиця
перій
перійка
перістий
перістошиїй
періщити
періюватий
перія
перкалевий
перкаль
перластий
перлик
перлина
перло
перловий
пернатий
пернач
перниця
перо
перса
перси
персистий
персіянський
персона
перста
перстач
перстенець
перстеник
перстенина
перстень
перстінець
перстінок
перстінь
перстка
перстник
персть
перський
перти
пертися
перть
перун
перхати
перхнути
перцювати
перч
перчаківка
перчик
перчина
перчити
перчити 2
перш
перший
першина
першість
пер'ян
пес
песеня
песиголова
песиголовець
песик
песій
пестивий
пестити
пеститися
пестіння
пестраки
пестракуватий
пестрюга
пестряк
пестування
пестувати
пестуватися
пестун
пестунка
пестунчик
пестунчити
пестуха
пестя
песькатися
песький
песюга
песя
петак
петельгузий
петелька
петечє
петечина
петля
петрик
петрівка
петрівний
петрівський
петрівчаний
петро
петрушечка
петрушка
петрушковий
Берегуля, -лі, ж. = берегівка. Hirundo riparia. Вх. Пч. II. 12. Ум. берегулька.
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Новомоск. у. Закрапати треба березівкою виразок. Конст. у.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Чуб. V. 204. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. К. ЧР. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. Стор. МПр. 62. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Обгортка, -ки, ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. 71. Kolb. І. 40. 2) Обложка книги. Перегорнув обгортку. Св. Л. 42.
Посел, -сла, м. 1) Посолъ. ЗОЮР. І. 163. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. Чуб. V. 1068. 2)перепієць 2. Валк. у. Ум. послонько. Чуб. V. 275.
Тербичити, -чу, -чиш, гл. Надѣвать на себя. Як прийде вербич, три кожухи на себе тербич. Ном. № 426.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.
Нас спонсорують: