Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перешкрябнути
перешматувати
перешугнути
перешукати
перешукувати
перешуміти
перешумувати
перещебетати
перещеміти
перещепити
перещеплювати
перещик
переяйка
переякий
переярок
переяти
перило
перина
перинка
перинний
перинонька
перистий
періг
перієватиця
перій
перійка
перістий
перістошиїй
періщити
періюватий
перія
перкалевий
перкаль
перластий
перлик
перлина
перло
перловий
пернатий
пернач
перниця
перо
перса
перси
персистий
персіянський
персона
перста
перстач
перстенець
перстеник
перстенина
перстень
перстінець
перстінок
перстінь
перстка
перстник
персть
перський
перти
пертися
перть
перун
перхати
перхнути
перцювати
перч
перчаківка
перчик
перчина
перчити
перчити 2
перш
перший
першина
першість
пер'ян
пес
песеня
песиголова
песиголовець
песик
песій
пестивий
пестити
пеститися
пестіння
пестраки
пестракуватий
пестрюга
пестряк
пестування
пестувати
пестуватися
пестун
пестунка
пестунчик
пестунчити
пестуха
пестя
песькатися
песький
песюга
песя
петак
петельгузий
петелька
петечє
петечина
петля
петрик
петрівка
петрівний
петрівський
петрівчаний
петро
петрушечка
петрушка
петрушковий
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Боката, -ти, ж. = буката. Желех. Ум. бокатка.
Допові́дно нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
Збито́шник, -ка, м. Проказникъ, пакостникъ. Нема гірших збитошників, як молоді хлопці, за ними дівчатам хоч не виходь на улицю — зараз збитка якого небудь зроблять. Берд. у.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Нас спонсорують: