Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороспізнавати
пороспікати
пороспікатися
пороспірати
поросплакуватися
поросплатувати
поросплатуватися
поросплачуватися
пороспливатися
пороспліскувати
поросплітати
поросплітатися
поросплоджувати
поросплоджуватися
поросплутувати
поросплутуватися
поросплюскувати
поросплющувати
поросповзатися
поросповідати
поросповіщати
пороспозирати
пороспозичати
поросполохувати
пороспорювати
пороспорюватися
пороспоряжати
пороспочинати
поросправляти
пороспродувати
пороспростирати
пороспросторювати
пороспростувати
пороспрягати
пороспуджувати
пороспукати
пороспукатися
пороспукуватися
пороспускатися
пороспухати
пороставати
поростаскувати
поросташовуватися
порости I
порости II
поростикати
поростинати
поростити
поростицювати
поростікатися
поростовкмачувати
поростовкувати
поростоплювати
поростоплюватися
поростоптувати
поросторговуватися
поросточувати
порострачувати
порострачуватися
поростринькувати
поростріпувати
поростріпуватися
порострощувати
порострушувати
порострушуватися
поростулювати
поростягати
поросхапувати
поросхилювати
поросхитувати
поросхитуватися
поросхлюпувати
поросхлюпуватися
поросходитися
поросхристуватися
поросюк
поросючка
порося
поросятина
поросятко
поросячка
пороти
поротина
поротися
порох
порохань
порохачка
порохнавий
порохнавіти
порохний
порохнина
порохніти
порохно
порохня
порохнявий
порохнявіти
пороховий
порохонь
порочно
пороша
порошина
порошити
порошковий
порошний
порошник
порошниця
порошно
порошок
порощати
порпати
порплитися
порплиця
порпличник
порплі
порскати
порский
порскливий
порснути
порськати
порт
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. І. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Перезуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перезутися, -зуюся, -єшся, гл. Переобуваться, переобуться. Cм. перебуватися, перебутися. Перезувшись, устав, подивився на ноги. Мир. Пов. II. 45.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263. Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. І. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 1?9.
Углиб нар. Въ глубину.
Шапкувати, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.
Нас спонсорують: