Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій.
Зневажливо нар. Неуважительно, пренебрежительно.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю.
Орішарка, -ки, ж. = орішанка.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха.
Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає.
2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года.