Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороспізнавати
пороспікати
пороспікатися
пороспірати
поросплакуватися
поросплатувати
поросплатуватися
поросплачуватися
пороспливатися
пороспліскувати
поросплітати
поросплітатися
поросплоджувати
поросплоджуватися
поросплутувати
поросплутуватися
поросплюскувати
поросплющувати
поросповзатися
поросповідати
поросповіщати
пороспозирати
пороспозичати
поросполохувати
пороспорювати
пороспорюватися
пороспоряжати
пороспочинати
поросправляти
пороспродувати
пороспростирати
пороспросторювати
пороспростувати
пороспрягати
пороспуджувати
пороспукати
пороспукатися
пороспукуватися
пороспускатися
пороспухати
пороставати
поростаскувати
поросташовуватися
порости I
порости II
поростикати
поростинати
поростити
поростицювати
поростікатися
поростовкмачувати
поростовкувати
поростоплювати
поростоплюватися
поростоптувати
поросторговуватися
поросточувати
порострачувати
порострачуватися
поростринькувати
поростріпувати
поростріпуватися
порострощувати
порострушувати
порострушуватися
поростулювати
поростягати
поросхапувати
поросхилювати
поросхитувати
поросхитуватися
поросхлюпувати
поросхлюпуватися
поросходитися
поросхристуватися
поросюк
поросючка
порося
поросятина
поросятко
поросячка
пороти
поротина
поротися
порох
порохань
порохачка
порохнавий
порохнавіти
порохний
порохнина
порохніти
порохно
порохня
порохнявий
порохнявіти
пороховий
порохонь
порочно
пороша
порошина
порошити
порошковий
порошний
порошник
порошниця
порошно
порошок
порощати
порпати
порплитися
порплиця
порпличник
порплі
порскати
порский
порскливий
порснути
порськати
порт
Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Захропты, -плю, -пышъ, гл. Захрапѣть. Захропла на всю хату. Ка II. 122.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі. Камен. у.
Набаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. набаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Тертак, -ка́, м. и пр. = тартак и пр.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Нас спонсорують: