Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася.
Ночліжник, -ка, м.
1) Ночлежникъ.
2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Скибчастий, -а, -е. Съ продольными углубленіями снаружи (о плодахъ). Скибчаста диня.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.