Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороспізнавати
пороспікати
пороспікатися
пороспірати
поросплакуватися
поросплатувати
поросплатуватися
поросплачуватися
пороспливатися
пороспліскувати
поросплітати
поросплітатися
поросплоджувати
поросплоджуватися
поросплутувати
поросплутуватися
поросплюскувати
поросплющувати
поросповзатися
поросповідати
поросповіщати
пороспозирати
пороспозичати
поросполохувати
пороспорювати
пороспорюватися
пороспоряжати
пороспочинати
поросправляти
пороспродувати
пороспростирати
пороспросторювати
пороспростувати
пороспрягати
пороспуджувати
пороспукати
пороспукатися
пороспукуватися
пороспускатися
пороспухати
пороставати
поростаскувати
поросташовуватися
порости I
порости II
поростикати
поростинати
поростити
поростицювати
поростікатися
поростовкмачувати
поростовкувати
поростоплювати
поростоплюватися
поростоптувати
поросторговуватися
поросточувати
порострачувати
порострачуватися
поростринькувати
поростріпувати
поростріпуватися
порострощувати
порострушувати
порострушуватися
поростулювати
поростягати
поросхапувати
поросхилювати
поросхитувати
поросхитуватися
поросхлюпувати
поросхлюпуватися
поросходитися
поросхристуватися
поросюк
поросючка
порося
поросятина
поросятко
поросячка
пороти
поротина
поротися
порох
порохань
порохачка
порохнавий
порохнавіти
порохний
порохнина
порохніти
порохно
порохня
порохнявий
порохнявіти
пороховий
порохонь
порочно
пороша
порошина
порошити
порошковий
порошний
порошник
порошниця
порошно
порошок
порощати
порпати
порплитися
порплиця
порпличник
порплі
порскати
порский
порскливий
порснути
порськати
порт
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю. Г. Барв. 6.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Збоя́тися, збою́ся, збої́шся, гл. Убояться, испугаться. Не лякайте, бо не збоюсь. Грин. II. 307. Як п'ян, то копитан; а як проспався, то й свині збоявся. Ном. № 11484.
Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Поговірка, -ки, ж. Пересуды; также и предметъ пересудовъ. Мир. Пов. І. 165. Г. Барв. 295. Була слава, була слава, стали й поговірки та на тую дівчиноньку, що чорнії брівки. Мил. 75. Тепер же ти ні жінка, ні дівка, а тепер же ти людська поговірка. Чуб. V. 337.  
Прибагати, -га́ю, -єш, сов. в. прибагти и прибагнути, -ну, -неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка. Ном. № 8736.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Маркев. 52. Протиус в двері та цмок його. Рудч. Ск. І. 129. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.
Нас спонсорують: