Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пороспізнавати
пороспікати
пороспікатися
пороспірати
поросплакуватися
поросплатувати
поросплатуватися
поросплачуватися
пороспливатися
пороспліскувати
поросплітати
поросплітатися
поросплоджувати
поросплоджуватися
поросплутувати
поросплутуватися
поросплюскувати
поросплющувати
поросповзатися
поросповідати
поросповіщати
пороспозирати
пороспозичати
поросполохувати
пороспорювати
пороспорюватися
пороспоряжати
пороспочинати
поросправляти
пороспродувати
пороспростирати
пороспросторювати
пороспростувати
пороспрягати
пороспуджувати
пороспукати
пороспукатися
пороспукуватися
пороспускатися
пороспухати
пороставати
поростаскувати
поросташовуватися
порости I
порости II
поростикати
поростинати
поростити
поростицювати
поростікатися
поростовкмачувати
поростовкувати
поростоплювати
поростоплюватися
поростоптувати
поросторговуватися
поросточувати
порострачувати
порострачуватися
поростринькувати
поростріпувати
поростріпуватися
порострощувати
порострушувати
порострушуватися
поростулювати
поростягати
поросхапувати
поросхилювати
поросхитувати
поросхитуватися
поросхлюпувати
поросхлюпуватися
поросходитися
поросхристуватися
поросюк
поросючка
порося
поросятина
поросятко
поросячка
пороти
поротина
поротися
порох
порохань
порохачка
порохнавий
порохнавіти
порохний
порохнина
порохніти
порохно
порохня
порохнявий
порохнявіти
пороховий
порохонь
порочно
пороша
порошина
порошити
порошковий
порошний
порошник
порошниця
порошно
порошок
порощати
порпати
порплитися
порплиця
порпличник
порплі
порскати
порский
порскливий
порснути
порськати
порт
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.
Поскоритися, -рюся, -ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Срем'я, -м'я, с. = стрем'я. КС. 1882. X. 24.
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати. К. ДН. 287.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Нас спонсорують: