Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалувати

Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛУВАТИ"
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Гавкач, -ча, м. = лис. Вх. Пч. II. 5.
Гамбарня, -ні, ж. = тарбарня. Кору з дуба пообдирано і забрано до гамбарні... Ото де шкури чинять, то й гамбарня зветься. Кіевск. у.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.