Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалувати

Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛУВАТИ"
Благання, -ня, с. Мольба, моленіе. Господеві моя дяка, що почув моє благання. К. Псал. 63.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гри́жа, -жі, ж. Печаль, огорченіе, терзаніе. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. І. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
Огняниця, -ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Рокове, -вого, с. Годичный сборъ, собираемый съ прихожанъ священникомъ. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ном. № 217.
Утьоком нар. = навтек.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.