Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позадинати
позадирати
позадівати
позадниця
позадовольняти
позадріпувати
позадріпуватися
позаду
позадублювати
позадувати
позадумувати
позадумуватися
позадурювати
позадушувати
позадь
позажигатися
позажинати
позажурювати
позажурюватися
позаздрити
позазивати
позазичати
позазімовувати
позазнавати
позазнаватися
позазнічний
позазночі
позаіржавлювати
позаїдати
позаїзджати
позаймати
позайоложувати
позакаджати
позакаламучувати
позакандзюблювати
позакандзюблюватися
позакапувати
позакарлючувати
позакарлючуватися
позакачувати
позаквічувати
позаквічуватися
позакидати
позакипати
позакладати
позаклеювати
позакликати
позаклинати
позакльовувати
позаклякати
позаковувати
позаколисувати
позаколихувати
позаколювати
позакопилювати
позакопувати
позакохуватися
позакочувати
позакочуватися
позакрадатися
позакрашувати
позакрашувати 2
позакривати
позакрівавлювати
позакруглювати
позакручувати
позакуповувати
позакурювати
позакутувати
позакутувати 2
позалагоджувати
позалазити
позаламлювати
позалатувати
позалаштовувати
позалежуватися
позаливати
позаливатися
позализувати
позалипати
позаличковувати
позаліплювати
позалітати
позалітісь
позаломлювати
позаломлюватися
позалоскочувати
позалуплювати
позалучати
позалютовувати
позалягати
позалякувати
позалякуватися
позаляпувати
позаляпуватися
позамазувати
позамальовувати
позаманювати
позамерзати
позамикати
позамикатися
позамикувати
позамінювати
позамірати
позамітати
позамічати
позамішувати
позамлівати
позамовкати
позамовляти
позамокати
позамордовувати
позаморожувати
позаморочувати
позаморювати
позамотувати
позамочувати
позамощувати
позамулювати
позамулюватися
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Земледух, -ха, м. Насѣк. медвѣдка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris. Вх. Пч. I. 6.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. Передмова до Кобз. Шевч. 1867.
Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около пискуколос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Обнатужувати, -жую, -єш, сов. в. обнатужити, -жу, -жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою. Харьк. г.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Нас спонсорують: