Вибачення, -ня, с. Извиненіе.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. І ми таки повпивались, особливе пан. Повпивались були його поезією. 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима.
Радніше нар. Охотнѣе.
Розум, -му, м.
1) Разумъ, умъ. Не штука наука, а штука розум. Людей слухай, а свій розум май. дурний ро́зум. Глупость. Дурний розум у тобі. з дурного ро́зуму. По глупости. брати на розум. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Бери, Петре, на розум. на ро́зум навести. Навести на умъ, научить, посовѣтовать, растолковать. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. з ро́зуму звести. Обмануть, одурачить, сбить съ толку. Як питається, так на розум наведи, а як не питається, так і з того розуму зведи. навчати ро́зуму, навчати на ро́зум. Наставлять. Я її розуму навчала і добра її гляділа. Почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. до ро́зуму приймати. Внимательно слушать. до ро́зуму дійти. Поумнѣть, съ возрастомъ поумнѣть. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, нехай перше розуму дійде. до ро́зуму довести. Воспитать, вскормить. Не той тато, що сплодив, а тощ що до розуму довів. держа́ти розум в голові́. Быть благоразумнымъ. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовонці, держи розум та ум добрий в своїй головонці. добрати ро́зуму. Взять въ толкъ, сообразить, придумать. Мати сина зродила, не добрала розуму та в салдати оддала. в ро́зум прийти. Образумиться. не сповна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Моя жінка не сповна розуму, то вона і чого на світі нема — наговорить. перевестися на чий ро́зум. Держать чью руку, дѣлать все по чьему указанію. Поки не брав дочки в Солов'їхи, був чоловік, як чоловік, а тепер зовсім перевівся на Палажчин розум. спасти на ро́зум. Прійти на умъ. Нікому така думка не спала на розум. піти, ходити до голови по розум. Думать, подумать, обращаться къ доводамъ ума. Чи він у барвінку купаний, що так дівчат чарує? Коли вже на правду йде, то й мені він чи одну нічку снився. Вже я ходила-ходила до голови по розум, поки схаменулася.
2) Смыслъ. Силкувався Якимко постерегти розум тієї чудної для українця мови. Ум. розумець, розумок, розумочок, розумонько. Був мужиком, тепер паную і трохи розумцю набравсь.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. Із сховища свого виходить вітер.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки.