Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позадинати
позадирати
позадівати
позадниця
позадовольняти
позадріпувати
позадріпуватися
позаду
позадублювати
позадувати
позадумувати
позадумуватися
позадурювати
позадушувати
позадь
позажигатися
позажинати
позажурювати
позажурюватися
позаздрити
позазивати
позазичати
позазімовувати
позазнавати
позазнаватися
позазнічний
позазночі
позаіржавлювати
позаїдати
позаїзджати
позаймати
позайоложувати
позакаджати
позакаламучувати
позакандзюблювати
позакандзюблюватися
позакапувати
позакарлючувати
позакарлючуватися
позакачувати
позаквічувати
позаквічуватися
позакидати
позакипати
позакладати
позаклеювати
позакликати
позаклинати
позакльовувати
позаклякати
позаковувати
позаколисувати
позаколихувати
позаколювати
позакопилювати
позакопувати
позакохуватися
позакочувати
позакочуватися
позакрадатися
позакрашувати
позакрашувати 2
позакривати
позакрівавлювати
позакруглювати
позакручувати
позакуповувати
позакурювати
позакутувати
позакутувати 2
позалагоджувати
позалазити
позаламлювати
позалатувати
позалаштовувати
позалежуватися
позаливати
позаливатися
позализувати
позалипати
позаличковувати
позаліплювати
позалітати
позалітісь
позаломлювати
позаломлюватися
позалоскочувати
позалуплювати
позалучати
позалютовувати
позалягати
позалякувати
позалякуватися
позаляпувати
позаляпуватися
позамазувати
позамальовувати
позаманювати
позамерзати
позамикати
позамикатися
позамикувати
позамінювати
позамірати
позамітати
позамічати
позамішувати
позамлівати
позамовкати
позамовляти
позамокати
позамордовувати
позаморожувати
позаморочувати
позаморювати
позамотувати
позамочувати
позамощувати
позамулювати
позамулюватися
Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села. Г. Барв. 352.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. ІІІ. 19.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V. 394.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Переволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. переволокти, -лочу, -че́ш, гл. Перетягивать, перетянуть, перетаскивать, перетащить.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Хабарник, -ка, м. Взяточникъ. Такого хабарника, як наш писарь, більше нігде не знайдеш. Харьк.
Нас спонсорують: