Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понатрушувати
понатрушуватися
понатягати
понаучувати
понаучуватися
понахапувати
понахаркувати
понахвачувати
понаховувати
понаходити
понаходитися
понахоплювати
понаціжувати
понацілювати
понацілюватися
поначиняти
поначитувати
поначитуватися
поначіплювати
поначіплюватися
поначісувати
понашарпувати
понашатковувати
понашевкуватися
понашепуватися
понашеретовувати
понашивати
понашіптувати
понашкоджувати
понашмаркувати
понашматовувати
понашукувати
понащипувати
понащіплювати
понащулювати
поневільний
поневірнити
поневіряти
поневірятися
поневолити
понеділковий
понеділкування
понеділкувати
понеділок
понедужати
понесла
понести
понестися
понехати
понехаяти
понехтувати
понивати
понидіти
понижати
понижувати
понизати
понизити
пониз'я
поникати I
поникати II
пониклий
поникнути
понити
понишпорити
понищити
поніб'я
понівечити
понімати
поніматися
понімечитися
поніміти
поніячитися
понова
поновини
поновити
поновлення
поновляти
поновлятися
поножі
понористий
понос
поносити
поноситися
поноченький
поноченько
поночі
поночіти
поночліжник
понудити
понуздати
понука
понукнути
понур
понура
понурий
понуристий
понурити
понуритися
понурість
понуро
понурок
понуруватий
понюх
понюхати
понюшити
понюшка
понявкати
понявчати
поняти
пооббивати
пооббігати
пооббілювати
пооббірати
пооббризкувати
пооббризькувати
пооббріхувати
пообважувати
пообважуватися
пообвальковувати
пообвалювати
Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ). Кіевск. у.
Кілочок, -чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. І. 308. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. МВ. ІІІ. 2) = чека. Рудч. Чп. 249, 250. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. Вас. 202. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Перералити Cм. перералювати.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Стяг, -гу, м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Нас спонсорують: