Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Гавран, -на, м. Птица: Corvus corax, воронъ. Гавране, гавране, високо літаєш.
Гуля́щий, -а, -е. 1) Праздный, свободный, нерабочій, гулевой, незанятый. Гуляща скотина. Чоловік гулящий. Прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід. Все теє гуляще, дак таке випещене.Гуля́щий час. Свободное время. Приходь до мене гулящого часу. А я осе гулящим часом до вас. 2) Лишній, ненужный, свободный. Оце сокира гуляща — візьми її. Гулящий кінець мотузка, т. е. ни къ чему не привязанный.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Підгатити Cм. підгачувати.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Сівачка, -ки, ж. Сѣялка.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.