Бундз, -дза, м.
1) Молодой овечій творогъ. Большой кусокъ овечьяго сыру. Cм. будз.
2) Коротко остриженный мальчикъ.
3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Ум. бундзик.
В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. б) Trifolium flexosum L. в) Trifolium montanum. 2) Связка.
Ліпа́к, -ка, м. 1) Работникъ, обмазывающій глиной стѣны. 2) Пирогъ.
Обзначити, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣтить знаками, обозначить. Просив, щоб обзначить йому, — де його, а де ні.
Покашляти, -ляю, -єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. А тут кричать та в труби сурмлять. Три дні сурмили смутно сурми.
Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Лежать всенькі троє. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу.
Хода I, -ди, ж. Въ загадкѣ: свинья. Виса ( = яблуко) висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.