Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Відрубність, -ности, ж. Отдѣльность.
До́нечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. МВ. І. 102. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти. Грин. ІІІ. 122.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Попереду нар. 1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене... попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. І. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.
Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.
Сповняти, -няю, -єш, сов. в. сповнити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Застилайте столи, сповняйте кубочки. Мет. 131. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Нас спонсорують: