Заділува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Обнести заборомъ.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся.
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою.
Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ум. мо́речко. А на моречку четверо суден плаває.
Мусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Возиться. Я й додому почав уже повертати, а він одно мусувався і панькався біля своєї кобили.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл.
1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла.
2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце.
3) Поддерживать, поддержать, помочь. Підпірали своєю повагою церковні братства. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ).
Розгорюватися, -рю́юся, -єшся, гл. — на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Розгорювався десь на десять рублів.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся.