Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Вишукати Cм. вишукувати.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Ном. № 9450. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Прил. у. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Чуб. II. 71. Бійка.... насилу розборонили люде. Мир. ХРВ. 260.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Шарпак, -ка, м. Оборванецъ. Шевч. 525.
Нас спонсорують: