Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Ватажка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ватага. 2) = ватаг 1. Рудч. Чп. 101.
Викопувати, -пую, -єш, сов. в. викопати, -паю, -єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Мет. 99. Ликом пастернаку не викопаєш. Ном. № 5254.
Дима́новий, -а, -е ? Ньо, ньо, урагова! ньо, ньо, диманова! О. 1862. VI. Кост. 63.
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341.
Квіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Му́дро нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. № 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорячи так. збоку якось на неї дивиться мудро. МВ. ІІ. 81. 3) Искусно, затѣйливо. Мудро співа. Шевч. 154. Два рушники довгих та мудро вишитих. Кв. І. 77.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Чмут, -та, м. Проказникъ, затѣйникъ, забавникъ, мастеръ на выдумки, выдумщикъ. Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, так він зараз. Грин. II. 209.
Нас спонсорують: