Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подухати

Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУХАТИ"
Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Дога́н IІ, -ну, м. = Дуган. Желех. Ум. Доганець. Желех.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила. ЗОЮР. І.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Капці Cм. капець.
Пообшиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшитися, но о многихъ.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Чадний, -а, -е. Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.