Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженити

Поженити, -ню́, -ниш, гл. Поженить. Старий поженив усіх синів. Грин. II. 343. От царівні він так уподобався, що й поженили їх. Рудч. Ск. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕНИТИ"
Вагон, -ну, м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204.
Дарома́ нар. = Дарма. О. 1861. VI. 62. А ясно, ясно — дарома, що ніч. О. 1862. V. 78.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Ма́йже нар. Почти.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Позауш гл. = позавуш. Желех.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.