Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погребний
погребник
погребнутися
погребня
погребовий
погребовини
погребти
погривина
погризти
погризтися
погримати
погріб
погріб 2
погрібати
погрібач
погрібний
погрібняк
погрімання
погрімати
погріти
погрітися
погріхувати
погрішити
погрішник
погрожати
погрожування
погрожувати
погроза
погрозити
погрозка
погромадити
погромити
погромище
погронитися
погрузити
погрюкати
погрюкувати
погуба
погубитель
погубити
погубляти
погудити
погудка
погук
погукати
погукнути
погуковщина
погукування
погукувати
погулянка
погуляння
погуляти
погупцювати
погуркати
погуркотіти
погурчати
погусти
погустіти
погустішати
погуторити
погутькало
поґаздувати
поґвалтувати
поґездґатися
поґерґотати
поґрасувати
поґулати
подавальник
подавання
подавати
подаватися
подавити
подавитися
подавник
подавно
подала
подалеко
подалі
подаремне
подарити
подарковий
подарок
подарря
подарувати
подаруватися
подаруйко
подарунок
подарунько
подати
податковий
податливий
податний
податок
подать
подача
подбати
подвиг
подвигати I
подвигати II
подвигатися
подвижник
подвижництво
подвижницький
подвійний
подвійно
подвіренько
подвірній
подвіронько
подвір'я
подвоїти
подвоїтися
подворець
подейкувати
подеколи
подекуди
подена
поденник
поденниця
поденно
подення
Ворішина, -ни, ж. 1) Раст. Geranium sanguineum. Вх. Пч. І. 10. 2) = Орішина. Желех.
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Замо́вини, -вин, ж. мн. = замова. Він каже: я начальства не боюсь. Знає замовини. Г. Барв. 335.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити. Кв. І. 164.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. Харьк. г. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами. Мнж. 182.  
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Нас спонсорують: