Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.

Вилучити Cм. вилучати.

Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.

Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.

Гро́зьба́, -би́, ж. = Грізьба. Ні прозьби, ні грозьби не чув. МВ. ІІ. 45. Та й просила нас грозьбою і прозьбою, щоб привезли галочку із собою. Грин. III. 484.

Живе́ць, -вця́, м. 1) Сила, жизненная сила. Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая твого. Мкр. Г. 35. 2) Молодое, дикорастущее деревцо, выкопанне для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. І. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходить дышло экипажа, плуга. Шух. І. 165.

Полівити, -влю́, -виш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.

Постебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Зашагать. Постебнував він через хату. Св. Л. 203.

Творитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.

Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.