Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просатарь
просвистіти
просвіта
просвітити
просвітлий
просвітлість
просвітний
просвіток
просвічати
просвічатися
просвічений
просвіщати
просвіщатися
просвяткувати
проседіти
просеред
просерен
просивий
просиджувати
просина
просинатися
просип
просити
проситися
просихати
просичати
просище
просияти
просівати
просіка
просікати
просіл
просілне
просіяти
проскавучати
проскакати
проскакувати
проскиглити
проскік
проскочити
проскрипіти
проскубти
проскура 2
проскурень
проскурина
проскуриця
проскурка
проскурниця
проскурня
проскурняк
проскурчастий
прослабувати
прослава
прославен
прославити
прославляти
прославлятися
прослати
прослебізувати
прослизувати
прослідити
прослідок
прослужити
прослух
прослухати
просмажити
просмажитися
просмалити
просмердіти
просмердітися
просмерднути
просмикувати
просміх
просміхатися
просміяти
просмоктати
просмолити
проснідати
проснутися
просо
просокотати
просолити
просоліти
просолодати
просолодкуватий
просолювати
просолюватися
просоння
просохнути
просохти
проспати
проспатися
проспівати
простак
простарцювати
простаршинувати
простати
простацтво
простацький
простаченко
простачисько
простежити
простелити
простеляти
простелятися
простень
простерти
простець
простибі
простигати
простий
простилати
простилатися
простиня
простирало
простирати
простирядно
простити
простіненько
простір
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Вернивода, -ди, ж. 1) Водоворотъ. 2) м. Сказочный великанъ, но желанію, движеніемъ своихъ усовъ управляющій водою. Вернивода з водою грається: на той бік усом поверне — там сухо робиться, то на той — там сухо робиться. Чуб. II. 266.
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць. Мет. 383.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Підіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375. 4) = піднімати, підняти 4. Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою. К. ХП. 9. 5) = піднімати, підняти 5. 6) = піднімати, підняти 6. К. МБ. X. 5. 7) на глузи, на сміх підіймати. Haсмѣхаться, осмѣивать, подымать на смѣхъ. Отак мене на глузи підіймають. Г. Барв. 367. Стали вдовиченків на сміх підіймати. Мет. 346. 8)піднебення. Объ опухоли миндалевидныхъ железъ говорятъ въ селѣ, что это піднебе́ння опало, почему его должно підійняти, надавливая снизу пальцемъ и пр. Мнж. 158.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. Ном. № 1798. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Нас спонсорують: