Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просатарь
просвистіти
просвіта
просвітити
просвітлий
просвітлість
просвітний
просвіток
просвічати
просвічатися
просвічений
просвіщати
просвіщатися
просвяткувати
проседіти
просеред
просерен
просивий
просиджувати
просина
просинатися
просип
просити
проситися
просихати
просичати
просище
просияти
просівати
просіка
просікати
просіл
просілне
просіяти
проскавучати
проскакати
проскакувати
проскиглити
проскік
проскочити
проскрипіти
проскубти
проскура 2
проскурень
проскурина
проскуриця
проскурка
проскурниця
проскурня
проскурняк
проскурчастий
прослабувати
прослава
прославен
прославити
прославляти
прославлятися
прослати
прослебізувати
прослизувати
прослідити
прослідок
прослужити
прослух
прослухати
просмажити
просмажитися
просмалити
просмердіти
просмердітися
просмерднути
просмикувати
просміх
просміхатися
просміяти
просмоктати
просмолити
проснідати
проснутися
просо
просокотати
просолити
просоліти
просолодати
просолодкуватий
просолювати
просолюватися
просоння
просохнути
просохти
проспати
проспатися
проспівати
простак
простарцювати
простаршинувати
простати
простацтво
простацький
простаченко
простачисько
простежити
простелити
простеляти
простелятися
простень
простерти
простець
простибі
простигати
простий
простилати
простилатися
простиня
простирало
простирати
простирядно
простити
простіненько
простір
Виколювати, -люю, -єш, сов. в. виколоти, -лю, -леш, гл. 1) Выкалывать, выколоть. Темно, хоч око виколи. Ном. № 586. 2) Колоть, переколоть всѣхъ. Коли б свині роги, то б цілий світ виколола. Ном. № 3827.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Шевч. 155. Хто високо літає, той низько сідає. Ном. № 2554. Думка ген-ген літає. Ном. № 8270. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій. 2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Н. п. Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне! Лохв. у. Слов. Д. Эварн. 3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Нестямка, -ки = нестяма. Христя з нестямки добігла аж до комори. Мир. Пов. II. 74. У нестямках не знав що робити. З нестямки повернули уростич драла. Полт. Нестямки напали. Растерялся, растерялись; забылся, забылись.
Прибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. прибра́тися, -беруся, -решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.  
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Нас спонсорують: