Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. У нас вікна із віконницями.
Гуля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гулянка.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Ум. лізко.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нехай милий подивиться, що на серці діється. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Моя мила милесенька, голубка сивесенька.
Придибати, -баю, -єш, гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле.
Проводити, -джу, -диш, сов. в. провести, -веду́, -деш, гл. Проводить, провожать, провести. Котилася зірка з неба та впала додолу: ой хто мене молодую проведе додому? Проводь, проводь, козаченьку, проводь, не барися.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Футрина, -ни, ж.
1) = футро.
2) = футринє.