Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Брід, броду, м.
1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду.
2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Ум. брідок, брідочок. Отам у мене за хатою тече брідочок.
Відволожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відволожитися, -жуся, -жишся, гл. Сырѣть, отсырѣть, дѣлаться, сдѣлаться влажнымъ.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа.
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Cм. невістка 2.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Спіймати, -ма́ю, -єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв.
