Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпадати
повідпасуватися
повідписувати
повідпихати
повідпливати
повідправляти
повідпроваджувати
повідпрядати
повідпускати
повідривати
повідриватися
повідрізняти
повідрізнятися
повідрізувати
повідростати
повідрубувати
повідсилати
повідсихати
повідскакувати
повідслужувати
повідслужуватися
повідставляти
повідстобурчувати
повідстрявати
повідступати
повідступатися
повідсувати
повідсуватися
повідтавати
повідтинати
повідтинати 2
повідточувати
повідтуляти
повідтухати
повідтягати
повідучати
повідхиляти
повідхилятися
повідходити
повідцвітати
повідціжувати
повідчиняти
повідчинятися
повідчіплювати
повідчіплюватися
повідшіптувати
повідшукувати
повідшукуватися
повідщипувати
повідь I
повідь II
повідьміти
повієчка
повіз 1
повіз 2
повій
повійка
повійниця
повійнути
повік
повіка
повікувати
повільний
повільність
повільно
повінути
повінчати
повінчатися
повіншування
повіншувати
повінь
повірити
повірний
повірник
повірувати
повірхник
повіряти
повіс
повісемце
повісити
повіситися
повісмо
повісняний
повісти
повістити
повістка
повістувати
повість
повістяр
повіт
повітати
повітиця
повітка
повітовий
повітра
повітриця
повітря
повіть
повіхтериця
повічайка
повішальник
повішати
повішатися
повішеник
повішно
повіщати
повія
повіяти
повіятися
повк
повкидати
повкидатися
повкладатися
повклякати
повковник
повколювати
повкопувати
повкочувати
повкошуватися
повкривати
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. І. 72).
Горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Дротяни́й, -а́, -е́. Проволочный. Рудч. Ск. І. 60. Озьми, сину, дротянії віжки, зв'яжи милій рученьки і ніжки. Млр. л. сб. 209. дротяна́ запа́ска. Запаска съ вотканной въ нее канителью. Шух. І. 132. Ум. дротяне́нький. Нагаєчка дротяненька, а я молоденька, у тіло влипає, кров'ю залітає. Чуб. V. 494.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Понапрядати, -да́ю, -єш, гл. Напрясть (во множествѣ). Г. Барв. 330. Тонкого сувій полотна мати для неї задержала, а то вже все вона понапрядала. Г. Барв. 208.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Нас спонсорують: