Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемерзнути
перемет
переметати
переметнути
перемешкати
перемешкувати
перемжитися
перемивання
перемивати
перемиватися
переминати
переминатися
перемити
перемитий
перемізжити
переміль
переміна
перемінити
переміняти
перемінятися
перемірати
переміряти
перемісити
переміст
перемістити
переміститися
переміт
перемітка
перемітний
перемітувати
перемітуватися
переміть
перемішати
перемішка
перемішний
перемішувати
перемішуватися
перемкнутися
перемліти
перемняти
перемова
перемовити
перемовляти
перемовлятися
перемовочка
перемовчати
перемога
перемогти
перемокати
перемолитися
перемолоти
перемолотити
перемолочувати
переморгнутися
переморгуватися
перемордувати
перемордуватися
переморозити
перемостити
перемотати
перемотлошити
перемотувати
перемочити
перемочувати
перемочуватися
перемощувати
перемудрувати
перемурувати
перемусувати
перемучити
перемучитися
перем'яти
перем'яшкурити
перенаджувати
перенайти
перенести
перенизати
перенизити
перенизувати
перенити
перенівечити
перенівечитися
перенімечитися
перенісся
переносити
переносити 2
переночувати
перенудити
перенудитися
переняти
переоначити
переоначувати
переоначуватися
переопалатч
переор
переорати
переорювати
перепадати
перепадатися
перепадистий
перепакувати
перепал
перепаламарювати
перепалати
перепалити
перепалювати
перепалюватися
перепанувати
перепарити
перепартачити
перепартолити
перепарувати
перепасинкувати
перепекти
перепел
перепела
перепелиха
перепелиця
перепеличий
перепеличка
Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.
Нала́ятися, -ла́юся, -єшся, гл. Набраниться. Се така завзята баба, що поки не налається до-схочу, — не покине. Харьк. у.
Пересиджувати, -джую, -єш, сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. III. 51). 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Кв. Баба в теплі пересиділа до рана. Гн. II. 12. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. Мил. 154. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4)но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Припарувати, -ру́ю, -єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе. Н. Вол. у.
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Нас спонсорують: