Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Вісімнадцять, -ти числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Воно коштуватиме їх не багато. 2) = куштувати.
Міцні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Крѣпнуть. Міцніє лук в моїй руці потужній.
Ошмалити, -лю, -лиш, гл. = обшмалити.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.