Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Щос сі поперечив з наймитом.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Притикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приткнутися, -кнуся, -нешся, гл. Находить, найти себѣ мѣсто, помѣститься, прислониться, прижаться къ чему. Шукайте самі соби місця, — хай притикається кожен, де знайде. у. Молода не сідає за стіл, а де-небудь приткнеться. Серед степу на ріжечку, як на припічку хатиночка приткнулась.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.