Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемерзнути
перемет
переметати
переметнути
перемешкати
перемешкувати
перемжитися
перемивання
перемивати
перемиватися
переминати
переминатися
перемити
перемитий
перемізжити
переміль
переміна
перемінити
переміняти
перемінятися
перемірати
переміряти
перемісити
переміст
перемістити
переміститися
переміт
перемітка
перемітний
перемітувати
перемітуватися
переміть
перемішати
перемішка
перемішний
перемішувати
перемішуватися
перемкнутися
перемліти
перемняти
перемова
перемовити
перемовляти
перемовлятися
перемовочка
перемовчати
перемога
перемогти
перемокати
перемолитися
перемолоти
перемолотити
перемолочувати
переморгнутися
переморгуватися
перемордувати
перемордуватися
переморозити
перемостити
перемотати
перемотлошити
перемотувати
перемочити
перемочувати
перемочуватися
перемощувати
перемудрувати
перемурувати
перемусувати
перемучити
перемучитися
перем'яти
перем'яшкурити
перенаджувати
перенайти
перенести
перенизати
перенизити
перенизувати
перенити
перенівечити
перенівечитися
перенімечитися
перенісся
переносити
переносити 2
переночувати
перенудити
перенудитися
переняти
переоначити
переоначувати
переоначуватися
переопалатч
переор
переорати
переорювати
перепадати
перепадатися
перепадистий
перепакувати
перепал
перепаламарювати
перепалати
перепалити
перепалювати
перепалюватися
перепанувати
перепарити
перепартачити
перепартолити
перепарувати
перепасинкувати
перепекти
перепел
перепела
перепелиха
перепелиця
перепеличий
перепеличка
Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. К. Дз. 67. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. Ном. №3291. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Грудни́ця, -ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126.
Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого? МВ. І. 77. 2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно. Ном. № 9230.
Нас спонсорують: