Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемерзнути
перемет
переметати
переметнути
перемешкати
перемешкувати
перемжитися
перемивання
перемивати
перемиватися
переминати
переминатися
перемити
перемитий
перемізжити
переміль
переміна
перемінити
переміняти
перемінятися
перемірати
переміряти
перемісити
переміст
перемістити
переміститися
переміт
перемітка
перемітний
перемітувати
перемітуватися
переміть
перемішати
перемішка
перемішний
перемішувати
перемішуватися
перемкнутися
перемліти
перемняти
перемова
перемовити
перемовляти
перемовлятися
перемовочка
перемовчати
перемога
перемогти
перемокати
перемолитися
перемолоти
перемолотити
перемолочувати
переморгнутися
переморгуватися
перемордувати
перемордуватися
переморозити
перемостити
перемотати
перемотлошити
перемотувати
перемочити
перемочувати
перемочуватися
перемощувати
перемудрувати
перемурувати
перемусувати
перемучити
перемучитися
перем'яти
перем'яшкурити
перенаджувати
перенайти
перенести
перенизати
перенизити
перенизувати
перенити
перенівечити
перенівечитися
перенімечитися
перенісся
переносити
переносити 2
переночувати
перенудити
перенудитися
переняти
переоначити
переоначувати
переоначуватися
переопалатч
переор
переорати
переорювати
перепадати
перепадатися
перепадистий
перепакувати
перепал
перепаламарювати
перепалати
перепалити
перепалювати
перепалюватися
перепанувати
перепарити
перепартачити
перепартолити
перепарувати
перепасинкувати
перепекти
перепел
перепела
перепелиха
перепелиця
перепеличий
перепеличка
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Захлыстувати, -тую, -ешъ, гл. Захлебывать Сватання горілкою захлистувать. Стец. 18.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала. Рудч. Ск. І. 195.
Однодумець, -мця, м. Единомышленникъ.
Підвладний, -а, -е. Подвластный. Харьк. у.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Службовий, -а, -е. Служебный. Такий службовий звичай пали козацький. К. ДН. 263.
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Нас спонсорують: