Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемерзнути
перемет
переметати
переметнути
перемешкати
перемешкувати
перемжитися
перемивання
перемивати
перемиватися
переминати
переминатися
перемити
перемитий
перемізжити
переміль
переміна
перемінити
переміняти
перемінятися
перемірати
переміряти
перемісити
переміст
перемістити
переміститися
переміт
перемітка
перемітний
перемітувати
перемітуватися
переміть
перемішати
перемішка
перемішний
перемішувати
перемішуватися
перемкнутися
перемліти
перемняти
перемова
перемовити
перемовляти
перемовлятися
перемовочка
перемовчати
перемога
перемогти
перемокати
перемолитися
перемолоти
перемолотити
перемолочувати
переморгнутися
переморгуватися
перемордувати
перемордуватися
переморозити
перемостити
перемотати
перемотлошити
перемотувати
перемочити
перемочувати
перемочуватися
перемощувати
перемудрувати
перемурувати
перемусувати
перемучити
перемучитися
перем'яти
перем'яшкурити
перенаджувати
перенайти
перенести
перенизати
перенизити
перенизувати
перенити
перенівечити
перенівечитися
перенімечитися
перенісся
переносити
переносити 2
переночувати
перенудити
перенудитися
переняти
переоначити
переоначувати
переоначуватися
переопалатч
переор
переорати
переорювати
перепадати
перепадатися
перепадистий
перепакувати
перепал
перепаламарювати
перепалати
перепалити
перепалювати
перепалюватися
перепанувати
перепарити
перепартачити
перепартолити
перепарувати
перепасинкувати
перепекти
перепел
перепела
перепелиха
перепелиця
перепеличий
перепеличка
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом. Ном. № 10443.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. ЗОЮР. І. 161. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть. Литинск. у.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Шутка I, -ки, ж. 1) Шутка. Шутки, шутки, а хвіст на бік. Ном. № 12658. 2) мн. пустяки. У вас, шутки бураки, а в нас їдять. Ном. № 12655. Ум. шуточка.
Нас спонсорують: