Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Загарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Запросить (цѣну). Загарував за їх аж п'ять рублів.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами.
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Поважати, -жаю, -єш, гл. Уважать, чтить. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней.
Призапаситися, -пашуся, -сишся, гл. Запастись. Призапасилась, щоб було надовго.