Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрякати
похряпатися
похуднути
похукати
похурделити
похурманувати
похурчати
похутрувати
похухати
поцарювати
поцвенькати
поцвигати
поцвілий
поцвірготати
поцвірінькати
поцвіріньчати
поцвіркати
поцвірчати
поцвісти
поцвітити
поцвічити
поцвяхувати
поцідити
поцілити
поцілувати
поцілуватися
поцілуйко
поцілунок
поцінний
поцінно
поціновка
поцінувати
поціпкати
поцмокати
поцмокатися
поцмокнути
поцокати
поцокатися
поцокотати
поцокувати
поцтивий
поцукроватіти
поцупити
поцуратися
поцька
поцьков
поцюкати
поцюркотіти
поцят
поцятатися
поцяткувати
поцяцькувати
почабанувати
почавити
почавчити
почадіти
почаклувати
почапати
почаркувати
почарувати
почасти
почасточка
почасту
почастувати
почастуватися
почастунок
почати
початковий
початок
початувати
початуха
почащати
почвалати
почванитися
почвара
почверткувати
почезнути
почекати
почелядникувати
поченцювати
почеп
почепини
почепити
почепитися
почепичка
почепляйти
почеплятися
почепурніти
почервонити
почервонілий
почервоніти
почереватіти
почеревина
почеревниця
почеревщина
почередникувати
почережно
почерез
почеркати
почеркеситися
почеркнутися
почернити
почерничити
почерпати
почерствіти
почесати
почесний
почестка
почесть
почеський
почет
почикати
почикрижити
почимхати
почимчикувати
почин
починальний
починальниця
починання
починати
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у.очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе. ЗОЮР. II. 118.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Пропонеділкувати, -кую, -єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків. Харьк.
Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б)дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. редечка. Мет. 120.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Нас спонсорують: