Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрякати
похряпатися
похуднути
похукати
похурделити
похурманувати
похурчати
похутрувати
похухати
поцарювати
поцвенькати
поцвигати
поцвілий
поцвірготати
поцвірінькати
поцвіріньчати
поцвіркати
поцвірчати
поцвісти
поцвітити
поцвічити
поцвяхувати
поцідити
поцілити
поцілувати
поцілуватися
поцілуйко
поцілунок
поцінний
поцінно
поціновка
поцінувати
поціпкати
поцмокати
поцмокатися
поцмокнути
поцокати
поцокатися
поцокотати
поцокувати
поцтивий
поцукроватіти
поцупити
поцуратися
поцька
поцьков
поцюкати
поцюркотіти
поцят
поцятатися
поцяткувати
поцяцькувати
почабанувати
почавити
почавчити
почадіти
почаклувати
почапати
почаркувати
почарувати
почасти
почасточка
почасту
почастувати
почастуватися
почастунок
почати
початковий
початок
початувати
початуха
почащати
почвалати
почванитися
почвара
почверткувати
почезнути
почекати
почелядникувати
поченцювати
почеп
почепини
почепити
почепитися
почепичка
почепляйти
почеплятися
почепурніти
почервонити
почервонілий
почервоніти
почереватіти
почеревина
почеревниця
почеревщина
почередникувати
почережно
почерез
почеркати
почеркеситися
почеркнутися
почернити
почерничити
почерпати
почерствіти
почесати
почесний
почестка
почесть
почеський
почет
почикати
почикрижити
почимхати
почимчикувати
почин
починальний
починальниця
починання
починати
Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл. 1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі. Стор. II. 219. 2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Левиц. І. 501. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Стор. II. 226. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. Греб. 383. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Соколя, -ляти, с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Хідник, -ка, м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273.
Хлопчичок, -чка, м. Ум. отъ хлопець.
Шкиль, -лю, м. Манеръ, образецъ. Дві пари хомутів пошиті на цей шкиль, а дві на инший. Пирят. у.
Нас спонсорують: