Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрякати
похряпатися
похуднути
похукати
похурделити
похурманувати
похурчати
похутрувати
похухати
поцарювати
поцвенькати
поцвигати
поцвілий
поцвірготати
поцвірінькати
поцвіріньчати
поцвіркати
поцвірчати
поцвісти
поцвітити
поцвічити
поцвяхувати
поцідити
поцілити
поцілувати
поцілуватися
поцілуйко
поцілунок
поцінний
поцінно
поціновка
поцінувати
поціпкати
поцмокати
поцмокатися
поцмокнути
поцокати
поцокатися
поцокотати
поцокувати
поцтивий
поцукроватіти
поцупити
поцуратися
поцька
поцьков
поцюкати
поцюркотіти
поцят
поцятатися
поцяткувати
поцяцькувати
почабанувати
почавити
почавчити
почадіти
почаклувати
почапати
почаркувати
почарувати
почасти
почасточка
почасту
почастувати
почастуватися
почастунок
почати
початковий
початок
початувати
початуха
почащати
почвалати
почванитися
почвара
почверткувати
почезнути
почекати
почелядникувати
поченцювати
почеп
почепини
почепити
почепитися
почепичка
почепляйти
почеплятися
почепурніти
почервонити
почервонілий
почервоніти
почереватіти
почеревина
почеревниця
почеревщина
почередникувати
почережно
почерез
почеркати
почеркеситися
почеркнутися
почернити
почерничити
почерпати
почерствіти
почесати
почесний
почестка
почесть
почеський
почет
почикати
почикрижити
почимхати
почимчикувати
почин
починальний
починальниця
починання
починати
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Веретінник, -ка, м. 1) Часть ручного млина. Шух. I. 103. 2) Снарядъ, употребляемый при сматываніи витокъ съ веретена на мотовило: на четырехугольной деревянной подставкѣ — лавиці стоитъ вилки — розсоха, которыя своимъ хвостом укрѣплены въ подставкѣ; на верхніе концы розсох надѣта дощечка — правило, имѣющая, кромѣ двухъ отверстій для концевъ вилокъ, еще и третье посрединѣ; веретено съ напряденными на него нитками вставляется такъ, что тупой его конецъ упирается въ мѣсто, гдѣ выходятъ вилки, а острый — въ среднее отверстіе — правило; если тянуть за конецъ нитки, то веретено вращается и нитка разматывается. Шух. I. 149.
Да́ти, -ся. Cм. Давати, -ся.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ. Желех. 2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці. Вх. Зн. 56.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Усолодити, -джу, -диш, гл. Усладить. І всолодить його потомкам жизні муку. К. МХ. 11.
Ухилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. ухилитися, -люся, -лишся, гл. Уклоняться, уклониться. Шукали його вхопити, і вхиливсь од рук їх. Єв. І. X. 39. Плигав, вертівся, ухилявся. Котл. Ен. VI. 26.
Хрускавки, -вок, ж. мн. Клубника. Гуцул.
Нас спонсорують: