Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрякати
похряпатися
похуднути
похукати
похурделити
похурманувати
похурчати
похутрувати
похухати
поцарювати
поцвенькати
поцвигати
поцвілий
поцвірготати
поцвірінькати
поцвіріньчати
поцвіркати
поцвірчати
поцвісти
поцвітити
поцвічити
поцвяхувати
поцідити
поцілити
поцілувати
поцілуватися
поцілуйко
поцілунок
поцінний
поцінно
поціновка
поцінувати
поціпкати
поцмокати
поцмокатися
поцмокнути
поцокати
поцокатися
поцокотати
поцокувати
поцтивий
поцукроватіти
поцупити
поцуратися
поцька
поцьков
поцюкати
поцюркотіти
поцят
поцятатися
поцяткувати
поцяцькувати
почабанувати
почавити
почавчити
почадіти
почаклувати
почапати
почаркувати
почарувати
почасти
почасточка
почасту
почастувати
почастуватися
почастунок
почати
початковий
початок
початувати
початуха
почащати
почвалати
почванитися
почвара
почверткувати
почезнути
почекати
почелядникувати
поченцювати
почеп
почепини
почепити
почепитися
почепичка
почепляйти
почеплятися
почепурніти
почервонити
почервонілий
почервоніти
почереватіти
почеревина
почеревниця
почеревщина
почередникувати
почережно
почерез
почеркати
почеркеситися
почеркнутися
почернити
почерничити
почерпати
почерствіти
почесати
почесний
почестка
почесть
почеський
почет
почикати
почикрижити
почимхати
почимчикувати
почин
починальний
починальниця
починання
починати
Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. К. Дз. 100. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. Г. Барв. 468. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Левиц. І. K. С 198. Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав. Канев. у.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Левиц. Пов. 369. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. МВ. (О. 1862. І. 83). Замлілі, пригнічені душі. Мир. ХРВ. 258.
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Чуб. V. 947. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. АД. І. 90. 91. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Котл. Ен. Ослабла в колесі дерев'яна букша. Рк. Левиц.
Скирготіти, -гочу, -тиш, гл. = скреготати. Зубами скирготить. Чуб. II. 417.
Стеменнісінький, -а, -е. Тоже, что и стеменний, но въ совершенной степени, точнехонько такой. Стеменнісінький такий, як батько. Черк. у.
Нас спонсорують: