Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрякати
похряпатися
похуднути
похукати
похурделити
похурманувати
похурчати
похутрувати
похухати
поцарювати
поцвенькати
поцвигати
поцвілий
поцвірготати
поцвірінькати
поцвіріньчати
поцвіркати
поцвірчати
поцвісти
поцвітити
поцвічити
поцвяхувати
поцідити
поцілити
поцілувати
поцілуватися
поцілуйко
поцілунок
поцінний
поцінно
поціновка
поцінувати
поціпкати
поцмокати
поцмокатися
поцмокнути
поцокати
поцокатися
поцокотати
поцокувати
поцтивий
поцукроватіти
поцупити
поцуратися
поцька
поцьков
поцюкати
поцюркотіти
поцят
поцятатися
поцяткувати
поцяцькувати
почабанувати
почавити
почавчити
почадіти
почаклувати
почапати
почаркувати
почарувати
почасти
почасточка
почасту
почастувати
почастуватися
почастунок
почати
початковий
початок
початувати
початуха
почащати
почвалати
почванитися
почвара
почверткувати
почезнути
почекати
почелядникувати
поченцювати
почеп
почепини
почепити
почепитися
почепичка
почепляйти
почеплятися
почепурніти
почервонити
почервонілий
почервоніти
почереватіти
почеревина
почеревниця
почеревщина
почередникувати
почережно
почерез
почеркати
почеркеситися
почеркнутися
почернити
почерничити
почерпати
почерствіти
почесати
почесний
почестка
почесть
почеський
почет
почикати
почикрижити
почимхати
почимчикувати
почин
починальний
починальниця
починання
починати
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Чуб. І. 244. Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Змерзти, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. О, та й змерз же я цупко! Кв. Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. МВ. ІІ. 26. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги. Чуб. III. 431.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Ощадити Cм. ощажати.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли. 2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108. 3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. МПр. 746.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.