Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти.
Більш нар. = більше. Більш копи лиха не буде. більш-менш. Болѣе или менѣе. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Cм. гейсь.
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь.
Збавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Лишать, лишить. Нехай тебе, чужий батько, синочку, не лає, щастя твого козацького навік не збавляє. — ві́ку, життя́. Лишить жизни, погубить. Чому мені злої долі, чом віку не збавиш? Ой чи вдариш, чи не вдариш, тілько мені життя збавиш. 2) Губить, погубить. Ой лежить же п'яний сотник Харко та тепер його збавляйте. Нехай буду один погибати, козацького війська не збавляти. 3) Портить, испортить, искалѣчить; подорвать. Збавив же ти кобилу сиву. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моєї русої кісочки не збавила. Нащо ти нам чорта ізбавив? Щоб зараз його вилічив! Силу втратила, здоров'я збавила. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матінка кричить, а батенько ще гірше: «щоби-сь не ходив до дівчини більше. Нащо ж тобі, синку, ніченьки збавляти? Коли її любиш, то позволяю ті взяти». 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Нао́длів нар. = навідлів.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ум. тро́шка, тро́шечка.