Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пирій
пиріюватий
пиріяка
пиркатий
пирконосий
пирний
пирожаччя
пирожитися
пирскати
пирскач
пирснути
пирський
пирх!
пирхати
пирхнути
пирхонути
пирщ
пиряти
писак
писака
писаний
писанка
писання
писаночка
писаренко
писарець
писарина
писарівна
писарня
писарня 2
писарство
писарський
писарчик
писарчук
писарь
писарька
писарьок
писарювати
писастий
писати
писатися
писачка
писачок
писемко
писемний
писк
пискавець
пискавка
пискалка
пискарь
пискати
писківка
пискір
пискля
пискнява
писнути
писнути 2
писнява
писок
пистоль
пистоля
писулька
письмак
письмацтво
письмацький
письмачка
письменний
письменник
письменництво
письменницький
письменниця
письменство
письмечко
письмо
письо
питання
питати
питатися
питво
питель
питення
питець
пити
питимий
питися
питки I
питки II
питльований
питльовка
питлювати
питний
питоменний
питомий
питоньки
пиття
питун
питущий
пиха
пихати
пихатий
пихиць!
пихкати
пихнути
пихорнути
пихтір
пицура
пицюрина
пишання
пишатися
пишки
пишний
пишнитися
пишність
пишно
пишнобарвистий
пишнокрилий
пишноцвіт
пищавка
пищало
пищаль
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить. Міусск. окр.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.
Знак, -ку, м. 1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Єв. Мр. XIV. 44. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було. Чуб. V. 69. 2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать. 3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. К. ЦН. 208. Але ж дався він у знаки! Ном. № 2764. 4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? Шевч. 492. По знаку чоловік, лице по знаку. Зміев. у. 5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості? Рудч. Ск. II. 67. 6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше. Вх. Зн. 22.
Недомисел, -слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. К. Краш. 8. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки. К. Краш. 33.
Перенімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Нас спонсорують: