Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Злягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. злягтися, зля́жуся, -жешся, гл. Совокупляться, вступать, вступить въ связь любовную. А та, чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, — вже й завагоніла. Ходив чоловік у чумацьтво, а жінка тим часом із салдатом зляглась. Злігся свекор, з невісткою.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки.
Крутоярий, -а, -е. Съ глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Попід'їжджати, -джаємо, -єте, гл. = попід'їзди́ти.
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
Стул, -ла, м. = матня.