Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пирій
пиріюватий
пиріяка
пиркатий
пирконосий
пирний
пирожаччя
пирожитися
пирскати
пирскач
пирснути
пирський
пирх!
пирхати
пирхнути
пирхонути
пирщ
пиряти
писак
писака
писаний
писанка
писання
писаночка
писаренко
писарець
писарина
писарівна
писарня
писарня 2
писарство
писарський
писарчик
писарчук
писарь
писарька
писарьок
писарювати
писастий
писати
писатися
писачка
писачок
писемко
писемний
писк
пискавець
пискавка
пискалка
пискарь
пискати
писківка
пискір
пискля
пискнява
писнути
писнути 2
писнява
писок
пистоль
пистоля
писулька
письмак
письмацтво
письмацький
письмачка
письменний
письменник
письменництво
письменницький
письменниця
письменство
письмечко
письмо
письо
питання
питати
питатися
питво
питель
питення
питець
пити
питимий
питися
питки I
питки II
питльований
питльовка
питлювати
питний
питоменний
питомий
питоньки
пиття
питун
питущий
пиха
пихати
пихатий
пихиць!
пихкати
пихнути
пихорнути
пихтір
пицура
пицюрина
пишання
пишатися
пишки
пишний
пишнитися
пишність
пишно
пишнобарвистий
пишнокрилий
пишноцвіт
пищавка
пищало
пищаль
Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Гре́че нар. = Ґрече. Маркев. 104.
Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Ли́сячий, -а, -е. = лисичий. Знайшов собі таких хороших кравців, дав їм лисячих... шкурок. Грин. II. 176.
Обскребти Cм. обскрібати.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Устрочити, -чу, -чиш, гл. Замѣтить, прослѣдить. Та молодиця і устрочила, которий це сказав. Грин. І. 292.
Нас спонсорують: