Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Обкілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав.
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.