Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поброїти
побруднити
побрудніти
побрукатися
побрязкати
побрязкач
побрязкувати
побрязчати
побубнявіти
побубоніти
побувати
побуджати
побудувати
побужати
побурити
побурлакувати
побурмиструвати
побурчати
побусурманити
побусурманитися
побусурменити
побусурменитися
побут
побути
побутніти
побучавіти
побуяти
поваб
поваба
повабити
повабитися
повага
повагом
поважати
поважатися
поваження
поважити
поважитися
поважко
поважливий
поважний
поважність
поважно
поважчати
повала
повалець
повалина
повалити
повалитися
повалувати
поваляти
повалятися
повандрувати
повапити
поварець
поварити
поваритися
поварка
повартувати
поварувати
поваруватися
повбезпечувати
повбивати
повбиватися
повбирати
повбігати
повбірати
повбіратися
повбовтуватися
повбожати
повбувати
повбуватися
повбуджати
поввіходити
повводити
поввозити
повволікати
повгадувати
повгинати
повгинатися
повгнічувати
повгноювати
повгодовувати
повгодовуватися
повгонити
повгрузати
повдаватися
повдавлювати
повдовбувати
повдовіти
повдовольняти
повдовольнятися
повдягати
повдягатися
поведенція
поведінка
поведія
повезти
повелачка
повеликий
повеличити
повелівати
повелівати 2
повеління
повен
повередити
повередитися
повередувати
повересілє
повересло
поверещати
повернути
повертання
повертати
повертатися
повертіти
повертітися
повертом
поверх
поверх 2
Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки. Ном. № 6068.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. І. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Шевч. 293. Cм. каменюка.
Лічба́, -би, ж. Счетъ, исчисленіе. Такий вірний, як лічба жидівська. Ном. № 13829. Он бачиш, по-за зорями ще зорі... Нема їм лічби. Г. Барв. 358. Чи є лічба твоїм неправдам лютим? К. Іов. 48. не лічбою. Безъ счета. Бере гроші не лічбою. АД. І. 278. Дам ті срібла не вагою, дам ті злота не лічбою. АД. І. 297.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Мнж. 138. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть. Мнж. 115.
Нас спонсорують: