Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Ум. біличка.
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва.
Кимак, -ка, м. Обрубокъ дерева. Дубовий кимак. Ум. кимачо́к. Ув. кимачи́ще, кимачи́сько.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Опалка, -ки, ж.
1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки.
2) Корзина, плетенка.
3) = опалачка.
Патяки, -ків, мн. Разглагольствованія. — роспустити. Начать разглагольствовать. Роспустили патяки обоє.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований.