Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приморгувати
приморити
приморожувати
приморозок
приморщити
примостити
примостка
примотатися
примочити
примочувати
примощати
примощувати
примощуватися
примружити
примружувати
примудрувати
примудькатися
примулина
примулити
примуляти
примуровувати
примурок
примус
примусити
примусія
примусний
примучити
примучувати
примушати
примушений
примушування
примушувати
примха
примхати
примхливий
примхуватий
примчати
примчатися
прим'яти
принавіть
принада
принаджувати
принаджуватися
принадний
принадність
принадно
принадонька
принаймні
приналежати
приналежатися
приналежний
принамний
принамні
принародно
принатурити
принатурювати
принатурюватися
принда
приндитися
приневільний
приневолити
приневолювання
приневолювати
принести
принижатися
принижити
принижувати
приникати
приновити
принос
приносини
приносити
приношати
принудити
принуждатися
принука
принукувати
принц
принцизна
приняти
приобіцяти
приобріти
приодіва
приодіти
приожеледитися
приоколоток
прионадити
приорати
приоружити
приоружувати
приорювати
приорюватися
приоставати
приостанок
приостати
приощадити
приощажати
припадати
припадатися
припадистий
припадком
припадливий
припадок
припадь
припай
припалий
припалити
припалювання
припалювати
припанитися
припарка
припарувати
припас
припасати
припасний
припасти
припасти 2
припасувати
припек
припекти
Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81.
Очищення, -ня, с. Очищеніе. Ном. Єв. Мр. І. 44.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Прибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Розволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Привыкнуть шляться, таскаться. 2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть. Ном. № 13698.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду. Гол. Од. 79.
Цілком нар. 1) Цѣликомъ. По вівці цілком глитав. Котл. Ен. V. 76. Вона продала полотно цілком, а не сорочками. Лебед. у. 2) Совершенно, вовсе, вполнѣ. Три місяці цілком дощу не було. Могил. у. 3) Въ цѣлости. Вікно викопано та так і поставлено біля столу цілком. Новомоск.
Нас спонсорують: