Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Посполу нар. Вмѣстѣ, разомъ. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами.
Сирісінький, -а, -е. Совершенно сырой.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п.
Хазяйство, -ва, с.
1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він.
2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Ум. хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко.
Хвостя, -тяти, с. Употребл. обыкновенно во мн. ч.: хвостата. Рогатый скотъ. Пара хвостят.