Вернина, -ни, ж. = колотвиця.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Кашоварка, -ки, ж. Кашеварка.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Пульпак, -ка, м. = индик.
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ум. робачо́к.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить.
