Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав.
Матерни́й, -а́, -е́ Заматерѣлый. Матерна дівка.
Невтомно нар. Неутомимо.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Скрутій, -тія, м. = скрутель.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Ум. слі́зка, слі́зонька.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Твій, каже, челядинець великого стоїть.
