Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поема

Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕМА"
Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Зручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручать.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти. Ном. 334.
Клятьба, -би, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. І. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.
Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею. Кв.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Чопень, -пня, м. Въ загадкѣ: горящій фитиль плошки. Чорна коробочка, золотий чопень (каганець). Чуб. І. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.