Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Ум. Губеня́тка.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. 4) = Вівсюг.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Кувікати, -каю, -єш, гл.
1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося.
2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре.
Осіянський, -а, -е. Испорч. сіонський. На Осіянській горі. матка осіянська, — въ заговорахъ названіе матки у пчелъ.
Покрапати, -паю, -єш, гл. Покапать.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками.