Божище, -ща, с. Идолъ. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну.
Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута.
Вальок, -лька, м. Комокъ мокрой глины, приготовленной для обмазки стѣнъ, также для складыванія стѣнъ глинобитныхъ построекъ, — въ послѣднемъ случаѣ глина перемѣшана съ соломой.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный.
2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли.
Усупротивитися, -влюся, -вишся, гл. Воспротивиться, устоять противъ чего. І я замолоду не усупротивилась проти чорних очей.