Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Винаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. винайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Отыскиваться, отыскаться, найтись. 2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Пащикувати, -ку́ю, -єш, гл. Многословно разглагольствовать, дерзко разглагольствовать. Жінки! коли б ви більше їли, а менш пащикувать уміли, — були б в раю ви за сіє. Котл. Ен. IV. 61. Дубцем його, щоб не дуже пащикував. Полт. у.
Ригати, -га́ю, -єш, одн. в ригнути, -ну, -неш, гл. 1) Дѣлать отрыжку, отрыгнуть. Не їв редьки, не буде ригати. Ном. № 6744. 2) Блевать, рвать, вырвать. 3) Изрыгать, изрыгнуть. Язики на мене гострять і отруту з уст ригають. К. Псал. 313.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка. Грин. III. 664.
Нас спонсорують: