Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Гаркаво нар. Картаво.
Гас, -су, м. Керосинъ. Лохв. у.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
Драмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Драматизировать, сочинять драмы. Драмована історія жизні обозі поетів. К. XII. 21.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Поширяти I, -ря́ю, -єш, сов. в. поши́ри́ти, -рю, -риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить. Черк. у.
Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.
Скричатися, -чуся, -чишся, гл. Истомиться, измучиться отъ крика. (Дитя) за ніч іскричалось і ніч не спало. Г. Барв. 530.
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! Левиц. І. 93.
Нас спонсорують: