Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. Cм. бавлення.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга. Чуб. 7. 398, 399.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Нас спонсорують: