Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Водопійло, -ла, с. = водопій. І ручаї шумлять проміж горами звірятам польовим на водопійло. К. Псал. 236. Круг водопійла в балищах кочують татари з кіньми, вівцями й волами. К. МБ. X. 17.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324.
Поперешний, -а, -е. = поперечний. Вас. 149.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13.
Рунтати, -таю, -єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.
Цегельня, -ні, ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня. Рудч. Ск. II. 160.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися. Желех.
Нас спонсорують: