Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у.  
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ. КС. 1898. VII. 47.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Обпірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру, -реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
Особне нар. = особе.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив. Ном. № 12165.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Помітувати, -тую, -єш, гл. Бросать. Дрібне листе пописує, там у воду помішує. АД. І. 135.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Нас спонсорують: