Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продажний
продажник
продажність
продай
продання
продармувати
продати
продаус
продеклямувати
продержати
продерти
продешевити
продзвонити
продзеленькати
продзизчати
продзьобати
продивитися
продивлятися
продиво
продимати
продимити
продимляти
продимлятися
продирати
продиратися
продирини
продихатися
продівувати
продідувати
продіймати
проділити
проділь
проділяти
продір
продіркувати
продлубатися
продляти
продмухати
продмухнути
проднювати
продовбати
продовбувати
продовганитися
продовжити
продовжувати
продовжуватися
продоїти
продолубати
продомувати
продохнути
продоювати
продражнити
продрати
продратися
продріжати
продрімати
продрухання
продрухатися
продумати
продути
продухвина
прожартувати
прожати
проженихатися
прожерення
прожерка
прожерливий
прожерти
прожеря
проживати
проживатися
прожирати
прожирувати
прожирь
прожити
прожиток
прожиття
прожог
прожогом
прожра
прожуритися
проз
проза
прозвати
проздріти
прозеленуватий
прозивати
прозиватися
прозивка
прозирало
прозирати
прозімувати
прозір
прозірний
прозірник
прозірність
прозорий
прозористий
прозорний
прозоро
прозорчастий
прозріння
прозьба
проїдати
проїзд
проїзджати
проїзджачий
проїздити
проїздити 2
проїздитися
проїсний
проїсти
проїстливий
проїсть
проїти
проїхати
пройда
пройдисвіт
проймати
пройматися
Безздоров'Я, -в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а трете безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Допе́рти Cм. допорати.
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. МВ. ІІ. 7. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 358. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Чг. 27. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. Чуб. V. 220. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Св. Л. 5. Сьому не збувало на сльози. Св. Л. 110. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало. Св. Л. 129.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Кивнути Cм. кивати.
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Чуб. VII. 408 и Залюбовск. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. МУЕ. ІІІ. 13, 24. Міток із матірного прядіво. КС. 1893. VII. 80. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Чуб. V. 553. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Нас спонсорують: