Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками.
Подогодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ).
Покревність, -ности, ж. Родство.
Попанячитися, -чуся, -чишся, гл. = попаніти. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Профіт, -ту, м. Польза. Не мав злий дух профіту з людей.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл.
1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. стулити очі. Зажмурить глаза.
2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу.
Троян II, -на, м. = трійка.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій.