Валовий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ валу 2. Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові.
2) Относящійся къ валу.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Гоца драла, гоца драла.
Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. 2) Родъ писанки. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати.
Іманка, -ки, ж. Поимка.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Набо́кувато нар. Наклонно въ одну сторону. Набокувато зроблений віз.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.