Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продажний
продажник
продажність
продай
продання
продармувати
продати
продаус
продеклямувати
продержати
продерти
продешевити
продзвонити
продзеленькати
продзизчати
продзьобати
продивитися
продивлятися
продиво
продимати
продимити
продимляти
продимлятися
продирати
продиратися
продирини
продихатися
продівувати
продідувати
продіймати
проділити
проділь
проділяти
продір
продіркувати
продлубатися
продляти
продмухати
продмухнути
проднювати
продовбати
продовбувати
продовганитися
продовжити
продовжувати
продовжуватися
продоїти
продолубати
продомувати
продохнути
продоювати
продражнити
продрати
продратися
продріжати
продрімати
продрухання
продрухатися
продумати
продути
продухвина
прожартувати
прожати
проженихатися
прожерення
прожерка
прожерливий
прожерти
прожеря
проживати
проживатися
прожирати
прожирувати
прожирь
прожити
прожиток
прожиття
прожог
прожогом
прожра
прожуритися
проз
проза
прозвати
проздріти
прозеленуватий
прозивати
прозиватися
прозивка
прозирало
прозирати
прозімувати
прозір
прозірний
прозірник
прозірність
прозорий
прозористий
прозорний
прозоро
прозорчастий
прозріння
прозьба
проїдати
проїзд
проїзджати
проїзджачий
проїздити
проїздити 2
проїздитися
проїсний
проїсти
проїстливий
проїсть
проїти
проїхати
пройда
пройдисвіт
проймати
пройматися
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. Пoвѣсть врем. лѣтъ: 6605 г. Срезневскій. Матер. для слов. І. 600. То-же въ новѣйшее время: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словарь рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Желех. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь. Желех.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Нас спонсорують: