Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину.
Земля́чка, -ки, ж. Землячка.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное.
Нака́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дѣтск.: Испражниться. 2) О великороссахъ: наговорить слова какъ: Прийшов кацап, подивився, накакав, накакав та й пішов.
Перем'яти. Cм. переминати.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий.
2) Жирный. Ситий борщ.
3) О землѣ: жирный, тучный. Де з ситої землі хліб.
4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина.
5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким.
Упереспи, упересипи, нар. Во время глубокаго сна (ночью). Саме упереспи це робилось.