Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абетний

Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЕТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБЕТНИЙ"
Бірмак, -ка, м. Трезубыя вилы. Херс.
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.
Космашечка, -ки, ж. Косматая. Овечко-космашечко, хто тебе папаше, моя машечко? Чуб. IІI. 170.
Навести́ Cм. наводити.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати. Чуб. V. 428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБЕТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.