Габук, -ка, м. Мѣсто въ рѣкѣ, гдѣ вода течетъ узкимъ русломъ и съ шумомъ бьетъ внизъ.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Идол, -ла, м.
1) Идолъ.
2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.
