Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попащикувати
попекти
попектися
попеластий
попелитися
попелиця
попелище
попеліти
попельня
попелюх
попелюха
попелястий
попенько
попеня
попер
попервах
поперебивати
поперебиватися
поперебігати
поперебілювати
поперебірати
поперебіратися
поперебовтувати
поперебовтуватися
попереболювати
поперебріхувати
попереброджувати
поперебувати
поперебуватися
попереваблювати
попереважувати
поперевалювати
попереварювати
поперевертати
поперевертатися
поперевисати
поперевінчувати
поперевішувати
поперевіювати
попереводити
попереводитися
поперев'язувати
попереганяти
поперегачувати
поперегинати
поперегледжувати
попереглядати
поперегнивати
попереговорювати
поперегонити
поперегравати
поперегризати
поперед I
поперед II
попередавати
попередавлювати
попередень
попередзвонювати
попередивлятися
попередити
попереді
попереділяти
попередниця
попередній
попередок
попередочку
попередражнювати
попередруковувати
попереду
попередумувати
попережати
попережатися
попереживати
попережовкати
попережовувати
поперезивати
поперезімовувати
поперезувати
поперезуватися
попереинакшувати
попереиначувати
попереїдати
попереїжджати
попереїздити
попереймати
поперейменовувати
поперек
попереказувати
поперекаламучувати
поперекидати
поперекидатися
поперекипати
поперекисати
поперекладати
поперекликати
поперековий
поперековувати
попереконувати
попереконуватися
поперекошувати
поперекрадати
поперекраювати
поперекривати
поперекривляти
поперекрикувати
поперекришувати
поперекручувати
поперекручуватися
поперекульбачувати
поперекуповувати
поперекушувати
поперелагожувати
поперелазити
попереливати
поперелицьовувати
поперелітати
поперелічувати
попереловлювати
попереломлювати
поперелякувати
Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Н. Вол. у. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом. Левиц. Пов. 370.
Ключкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) О зайцѣ: метать петли, умышленно запутывать дорогу, убѣгая, чтобы сбить гонящихся за звѣремъ собакъ. Желех. 2) Дѣлать увертки, увертываться. Желех.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила. Чуб. V. 98.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали. Стор. МПр. 129.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Хлебеснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть, выпить. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько вже хлебеснув. Мир. Пов. І. 131.
Швиг меж. Швырь. Як суха земля копати, то тільки швиг, швиг з ями. Волч. у.
Нас спонсорують: