Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попащикувати
попекти
попектися
попеластий
попелитися
попелиця
попелище
попеліти
попельня
попелюх
попелюха
попелястий
попенько
попеня
попер
попервах
поперебивати
поперебиватися
поперебігати
поперебілювати
поперебірати
поперебіратися
поперебовтувати
поперебовтуватися
попереболювати
поперебріхувати
попереброджувати
поперебувати
поперебуватися
попереваблювати
попереважувати
поперевалювати
попереварювати
поперевертати
поперевертатися
поперевисати
поперевінчувати
поперевішувати
поперевіювати
попереводити
попереводитися
поперев'язувати
попереганяти
поперегачувати
поперегинати
поперегледжувати
попереглядати
поперегнивати
попереговорювати
поперегонити
поперегравати
поперегризати
поперед I
поперед II
попередавати
попередавлювати
попередень
попередзвонювати
попередивлятися
попередити
попереді
попереділяти
попередниця
попередній
попередок
попередочку
попередражнювати
попередруковувати
попереду
попередумувати
попережати
попережатися
попереживати
попережовкати
попережовувати
поперезивати
поперезімовувати
поперезувати
поперезуватися
попереинакшувати
попереиначувати
попереїдати
попереїжджати
попереїздити
попереймати
поперейменовувати
поперек
попереказувати
поперекаламучувати
поперекидати
поперекидатися
поперекипати
поперекисати
поперекладати
поперекликати
поперековий
поперековувати
попереконувати
попереконуватися
поперекошувати
поперекрадати
поперекраювати
поперекривати
поперекривляти
поперекрикувати
поперекришувати
поперекручувати
поперекручуватися
поперекульбачувати
поперекуповувати
поперекушувати
поперелагожувати
поперелазити
попереливати
поперелицьовувати
поперелітати
поперелічувати
попереловлювати
попереломлювати
поперелякувати
Арнау́тка, -ки, ж. Сортъ пшеницы: арнаутка, бѣлотурка. ЗЮЗО. І. 139.
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Газ, -зу, м. 1) Газъ. 2) = гас.
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Ззі́сти, ззім, ззіси́, гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Нас спонсорують: