Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попащикувати
попекти
попектися
попеластий
попелитися
попелиця
попелище
попеліти
попельня
попелюх
попелюха
попелястий
попенько
попеня
попер
попервах
поперебивати
поперебиватися
поперебігати
поперебілювати
поперебірати
поперебіратися
поперебовтувати
поперебовтуватися
попереболювати
поперебріхувати
попереброджувати
поперебувати
поперебуватися
попереваблювати
попереважувати
поперевалювати
попереварювати
поперевертати
поперевертатися
поперевисати
поперевінчувати
поперевішувати
поперевіювати
попереводити
попереводитися
поперев'язувати
попереганяти
поперегачувати
поперегинати
поперегледжувати
попереглядати
поперегнивати
попереговорювати
поперегонити
поперегравати
поперегризати
поперед I
поперед II
попередавати
попередавлювати
попередень
попередзвонювати
попередивлятися
попередити
попереді
попереділяти
попередниця
попередній
попередок
попередочку
попередражнювати
попередруковувати
попереду
попередумувати
попережати
попережатися
попереживати
попережовкати
попережовувати
поперезивати
поперезімовувати
поперезувати
поперезуватися
попереинакшувати
попереиначувати
попереїдати
попереїжджати
попереїздити
попереймати
поперейменовувати
поперек
попереказувати
поперекаламучувати
поперекидати
поперекидатися
поперекипати
поперекисати
поперекладати
поперекликати
поперековий
поперековувати
попереконувати
попереконуватися
поперекошувати
поперекрадати
поперекраювати
поперекривати
поперекривляти
поперекрикувати
поперекришувати
поперекручувати
поперекручуватися
поперекульбачувати
поперекуповувати
поперекушувати
поперелагожувати
поперелазити
попереливати
поперелицьовувати
поперелітати
поперелічувати
попереловлювати
попереломлювати
поперелякувати
Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Завлада́ти, -да́ю, -єш, гл. Завладѣть. Якось то ними князь той жуковатий неправдою завладав. МВ. ІІ. 34.
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.
Мі́сяшно нар. 1) Мѣсячно, лунно. Так місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. 2) Помісячно. А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась? МВ. І. 24.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Тендітний, -а, -е. Нѣжный. Були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Нас спонсорують: