Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попащикувати
попекти
попектися
попеластий
попелитися
попелиця
попелище
попеліти
попельня
попелюх
попелюха
попелястий
попенько
попеня
попер
попервах
поперебивати
поперебиватися
поперебігати
поперебілювати
поперебірати
поперебіратися
поперебовтувати
поперебовтуватися
попереболювати
поперебріхувати
попереброджувати
поперебувати
поперебуватися
попереваблювати
попереважувати
поперевалювати
попереварювати
поперевертати
поперевертатися
поперевисати
поперевінчувати
поперевішувати
поперевіювати
попереводити
попереводитися
поперев'язувати
попереганяти
поперегачувати
поперегинати
поперегледжувати
попереглядати
поперегнивати
попереговорювати
поперегонити
поперегравати
поперегризати
поперед I
поперед II
попередавати
попередавлювати
попередень
попередзвонювати
попередивлятися
попередити
попереді
попереділяти
попередниця
попередній
попередок
попередочку
попередражнювати
попередруковувати
попереду
попередумувати
попережати
попережатися
попереживати
попережовкати
попережовувати
поперезивати
поперезімовувати
поперезувати
поперезуватися
попереинакшувати
попереиначувати
попереїдати
попереїжджати
попереїздити
попереймати
поперейменовувати
поперек
попереказувати
поперекаламучувати
поперекидати
поперекидатися
поперекипати
поперекисати
поперекладати
поперекликати
поперековий
поперековувати
попереконувати
попереконуватися
поперекошувати
поперекрадати
поперекраювати
поперекривати
поперекривляти
поперекрикувати
поперекришувати
поперекручувати
поперекручуватися
поперекульбачувати
поперекуповувати
поперекушувати
поперелагожувати
поперелазити
попереливати
поперелицьовувати
поперелітати
поперелічувати
попереловлювати
попереломлювати
поперелякувати
Виповнятися, -няюся, -єшся, сов. в. виповнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, сдѣлаться полнымъ. Каеш: боки позападали у коня; а давай що-дня вівса, то швидко виповняться. Канев. у. Хата усе виповнялася людьми, що надіходили. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) О лунѣ: дѣлаться полной. Тоді (молодикові) виповнятися, а нам оздоровлятися. Грин. II. 316.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Печогладини, -дин, мн. Обычай (Глух. у., Черниг. г.), подобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: «Прийшли ми печі гладати», а не гладити; вѣроятно гладати = глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (Cм.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити. МУЕ. III. Литвин. 105, 105.
Прислини мн. = паслін. Вх. Пч. І. 13.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Увінчати, -ча́ю, -єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Нас спонсорують: