Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Cм. кальман.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. 93.
Лахман, -на, м.
1) Отрепье, лоскутье, рубище.
2) = лахмай.
Розмін, -ну, м.
1) Размѣнъ.
2) Обратная мѣна.
Росплигатися, -га́юся, -єшся, гл. Распрыгаться.
Содержувати, -жую, -єш, гл. Соблюдать. Свято більше від усього содержуємо.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
Цінькало, -ла, с.
1) Эпитетъ зяблика.
2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. .