Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

портки
портний
портнина
портняний
порток
портрет
портреть
порть
портяний
портяниці
портянка
поруб
порубати
порубок
поруга
поругатися
порудіти
поруйнувати
порука
порукатися
порукувати
порусявіти
порух
поруха
поруч
поручати
поручатися
поручник
поручча
порушати
порушатися
порушище
порушник I
порушник II
порхавка
порційка
порція
порчак
порюмати
порюмсати
порябити
порябіти
поряджати
порядити
порядкування
порядкувати
порядний
порядність
порядно
порядок
поряду
поряжатися
порясочка
порятувати
порятунок
посаг
посагувати
посад
посада
посаджати
посадити
посадитися
посадище
посадки
посадний
посадовити
посажати
посаженько
посамперед
посапати 2
посапувати
посатаніти
посваволити
посварити
посваритися
посварка
посватати
посвататися
посвататися 2
посватувати
посвахатися
посвашкувати
посвербіти
посвист
посвистати
посвистач
посвідувати
посвідчення
посвідчити
посвіт
посвітач
посвітити
посвітитися
посвоїтися
посвят
посвятити
посвятний
посвятство
посвячене
посвячіння
посвячувати
посвячуватися
посвящення
посвящувати
посев
поседіння
поседіти
посел
поселити
поселитися
поселок
посельство
посельський
посемейка
посемейство
посердити
посердитися
посеред
посередині
посередник
Веселюх, -ха, м. = веселуха 3. Вх. Пч. І. 16.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось. Левиц. І. 395.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою. Маркев. 135.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Ноді нар. Сокращенное иноді.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Скривало, -ла, с. Покрывало (намітка), которымъ покрываютъ новобрачную. Грин. III. 449.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку. Чуб. І. 144.
Нас спонсорують: