Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

портки
портний
портнина
портняний
порток
портрет
портреть
порть
портяний
портяниці
портянка
поруб
порубати
порубок
поруга
поругатися
порудіти
поруйнувати
порука
порукатися
порукувати
порусявіти
порух
поруха
поруч
поручати
поручатися
поручник
поручча
порушати
порушатися
порушище
порушник I
порушник II
порхавка
порційка
порція
порчак
порюмати
порюмсати
порябити
порябіти
поряджати
порядити
порядкування
порядкувати
порядний
порядність
порядно
порядок
поряду
поряжатися
порясочка
порятувати
порятунок
посаг
посагувати
посад
посада
посаджати
посадити
посадитися
посадище
посадки
посадний
посадовити
посажати
посаженько
посамперед
посапати 2
посапувати
посатаніти
посваволити
посварити
посваритися
посварка
посватати
посвататися
посвататися 2
посватувати
посвахатися
посвашкувати
посвербіти
посвист
посвистати
посвистач
посвідувати
посвідчення
посвідчити
посвіт
посвітач
посвітити
посвітитися
посвоїтися
посвят
посвятити
посвятний
посвятство
посвячене
посвячіння
посвячувати
посвячуватися
посвящення
посвящувати
посев
поседіння
поседіти
посел
поселити
поселитися
поселок
посельство
посельський
посемейка
посемейство
посердити
посердитися
посеред
посередині
посередник
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая. Чуб. III. 149.
Папірка, -ки, ж. 1) = папірець. Папірки в руках держали. Котл. Ен. 490. Приніс соцький якусь папірку від мирового. 2) Кредитный билетъ.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Перебіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перебра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Стор. МПр. 45. Ми й перебрались до неї в хату. МВ. (О. 1862. III. 73). 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Стор. МПр. 109. Як то ви перебралися (через море). Рудч. Ск. І. 120. 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою. Рудч. Ск. І. 197.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Роспускати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Распускать, распустить, дозволить разойтись. Роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291. № 32. Роспустив вівчарь вівці та по крутій горі. Мет. 108. Роспустив військо козацьке в славнім місті Жаботині. Н. п. Кажуть таки, що не швидко їх роспустять. — Не журись, може ти його і сього вечора побачиш. Кв. II. 120. 2) Распускать, распустить, распростереть, отпускать, отпустить, дать развернуться, распуститься. Ой ти, дубе кучерявий, нащо гілля роспускаєш. Грин. III. 247. Як широка сокорина віти, роспустили. Шевч. 324. Косоньку роспущу. Чуб. III. 85. Наша пані хупава роспустила рукава. Чуб. III. 235. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хвіст роспустив. Ном. № 5035. Канчук роспускає. Н. п. О. 1862. II. 97. Роспустіте ж ви шовковий невод. Чуб. III. 300. Червонії хрещатії давнії корогви.... роспустив, до води похилив. АД. І. 218.губи, морду, язика. Говорить лишнее, много говорить, кричать. Та цить, невістко, та не распускай губи, як бачиш коцюбу, то позбіраєш зуби. Чуб. V. 698. Роспустив морду, як халяву. Ном. № 3445. Не дай рукам волі, то й сам ке підеш у неволю, та язика ще не роспускай. Ном. № 3821.сльози. Расплакаться. Дивлюсь, а наша Уляна і сльозоньки распустила. Стор. ІІ. 32.патьоки. Разревѣться. Чого роспустив патьоки? Адже не била, дак і мовчи! 3) Развязывать, развязать. Роспустив того міха, гад і поліз, і поліз з нього. Драг. 8. 4) Распарывать, распороть. Піря вгорі, мов подушку що роспустило. Сим. 211. Роспустю собі черево, повиймаю тельбушки. Мнж. 69.шкіру. Разрѣзывать, разрѣзать кожу на куски. Вх. Зн. 60. 5) Распространять, распространить. Роспустив королівські листи. К. ЦН. 227. 6) Распускать, распустить, избаловать. Бог нас покарає, що ми так дитину роспустили. МВ. І. 26. 7) Распускать, распустить, растворять, растворить (въ жидкости). Вода вбірає або роспускає в собі по дорозі багато частин. Дещо. О льдѣ: расплавить. Лід распусти. Чуб. I. 73. 8) Гасить, погасить (известь). Славяносерб. у.
Нас спонсорують: