Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

портки
портний
портнина
портняний
порток
портрет
портреть
порть
портяний
портяниці
портянка
поруб
порубати
порубок
поруга
поругатися
порудіти
поруйнувати
порука
порукатися
порукувати
порусявіти
порух
поруха
поруч
поручати
поручатися
поручник
поручча
порушати
порушатися
порушище
порушник I
порушник II
порхавка
порційка
порція
порчак
порюмати
порюмсати
порябити
порябіти
поряджати
порядити
порядкування
порядкувати
порядний
порядність
порядно
порядок
поряду
поряжатися
порясочка
порятувати
порятунок
посаг
посагувати
посад
посада
посаджати
посадити
посадитися
посадище
посадки
посадний
посадовити
посажати
посаженько
посамперед
посапати 2
посапувати
посатаніти
посваволити
посварити
посваритися
посварка
посватати
посвататися
посвататися 2
посватувати
посвахатися
посвашкувати
посвербіти
посвист
посвистати
посвистач
посвідувати
посвідчення
посвідчити
посвіт
посвітач
посвітити
посвітитися
посвоїтися
посвят
посвятити
посвятний
посвятство
посвячене
посвячіння
посвячувати
посвячуватися
посвящення
посвящувати
посев
поседіння
поседіти
посел
поселити
поселитися
поселок
посельство
посельський
посемейка
посемейство
посердити
посердитися
посеред
посередині
посередник
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Херс. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у. (К. П. Михальчукъ).
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Чуб. V. 25. Не дай спати ходячому, серцем замірати. Шевч. 224. В мене серце наче замерло. МВ. ІІ. 12. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам. Кв. II. 87.
Змерзнути, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. О, та й змерз же я цупко! Кв. Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. МВ. ІІ. 26. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги. Чуб. III. 431.
Пеня, -ні́, ж. 1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Кв. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня! 2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська. Чуб. І. 267. 3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню. Ном. 4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде? Чуб. V. 494.
Погейкати Cм. погейкувати.
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Прийдешній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. Сквир. у. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Брацл. у. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати. Брацл. у.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Нас спонсорують: