Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поетичний

Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. К. (Хата. XV). Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. К. (Хата. XVIII). Поетичня мова. К. (Хата, XX). Талант поетичній. К. (О. 1862. III. 53.) Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світогл. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Перепіти, -пію, -єш, гл. = переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Переступень, -пня, м. Раст. Bryonia alba. Драг. 27. Вх. Пч. II. 9.
Поклякнути, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила. Чуб. V. 1143.
Розідратися, -деруся, -решся, гл. = роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕТИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.