Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поетичний

Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. К. (Хата. XV). Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. К. (Хата. XVIII). Поетичня мова. К. (Хата, XX). Талант поетичній. К. (О. 1862. III. 53.) Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світогл. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЕТИЧНИЙ"
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Жовтогаря́чий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЕТИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.