Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевалювати
перевалюватися
переварити
переваруха
переварювати
переварюватися
перевдяг
перевезти
перевернути
переверт
перевертаник
перевертання
перевертати
перевертатися
перевертень
перевертом
перевершити
перевершувати
перевесло
перевесник
перевесниця
перевести
перевивати
перевижшати
перевикати
перевисати
перевисатися
перевити
перевиця
перевід
перевідати
перевідник
перевідувати
перевідуватися
перевіз
перевізник
перевій I
перевій II
перевійник
перевікувати
перевінчати
перевінчатися
перевірити
перевірка
перевірювати
перевірюватися
перевішати
перевішувати
перевіяти
переводжати
переводити I
переводити II
переводитися
переводка
переводня
перевоза
перевозець
перевозити
перевозитися
переволікати
переволікатися
переволока
переволокти
переволочити I
переволочити II
переволочитися
переволочувати
перевчати
перевчатися
перев'язати
перев'язкуватий
перев'язувати
перегавкати
перегадати
перегайнувати
переганяти
перегартувати
перегарчати
перегатити
перегачувати
перегеня
перегинати
перегинатися
перегільчастий
перегін
перегінка
перегінний
перегіркнути
перегірчити
перегледіти
переглежувати
перегляд
переглядати
переглядатися
переглянути
переглянутися
перегнати
перегнивати
перегнилий
перегніватися
перегній
перегнітити
перегнути
переговорити
переговорюватися
переговоряти
перегодити
перегодом
перегодя
переголити
переголосити
переголосувати
переголювати
перегонити
перегоріти
перегорнути
перегороджувати
перегородка
перегорожа
перегорожувати
Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Дорегота́тися, -точу́ся, -чешся, гл. Дохохотаться.
Закругли́ти, глю́, -лиш, гл. Округлить. Вікно зверху трохи закругляне. Левиц. Пов. 19.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк. Федьк. Пов.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Нас спонсорують: