Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевалювати
перевалюватися
переварити
переваруха
переварювати
переварюватися
перевдяг
перевезти
перевернути
переверт
перевертаник
перевертання
перевертати
перевертатися
перевертень
перевертом
перевершити
перевершувати
перевесло
перевесник
перевесниця
перевести
перевивати
перевижшати
перевикати
перевисати
перевисатися
перевити
перевиця
перевід
перевідати
перевідник
перевідувати
перевідуватися
перевіз
перевізник
перевій I
перевій II
перевійник
перевікувати
перевінчати
перевінчатися
перевірити
перевірка
перевірювати
перевірюватися
перевішати
перевішувати
перевіяти
переводжати
переводити I
переводити II
переводитися
переводка
переводня
перевоза
перевозець
перевозити
перевозитися
переволікати
переволікатися
переволока
переволокти
переволочити I
переволочити II
переволочитися
переволочувати
перевчати
перевчатися
перев'язати
перев'язкуватий
перев'язувати
перегавкати
перегадати
перегайнувати
переганяти
перегартувати
перегарчати
перегатити
перегачувати
перегеня
перегинати
перегинатися
перегільчастий
перегін
перегінка
перегінний
перегіркнути
перегірчити
перегледіти
переглежувати
перегляд
переглядати
переглядатися
переглянути
переглянутися
перегнати
перегнивати
перегнилий
перегніватися
перегній
перегнітити
перегнути
переговорити
переговорюватися
переговоряти
перегодити
перегодом
перегодя
переголити
переголосити
переголосувати
переголювати
перегонити
перегоріти
перегорнути
перегороджувати
перегородка
перегорожа
перегорожувати
Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Св. Л. 13. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. Камен. у. От забаглося тобі не знати чого. Камен. у.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Перчаківка, -ки, ж. Перцовка, водка настоянная на перцѣ. Чуб. І. 118. Давайте лиш, млинців гарячих, а я ось пошаную гостей перчаківкою. К. ЧР. 247.
Підструнчувати, -чую, -єш, сов. в. підструнчити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. І. 158.
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты. Черн. у.
Трояковий, -а, -е. Троякій, тройной.
Нас спонсорують: