Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевалювати
перевалюватися
переварити
переваруха
переварювати
переварюватися
перевдяг
перевезти
перевернути
переверт
перевертаник
перевертання
перевертати
перевертатися
перевертень
перевертом
перевершити
перевершувати
перевесло
перевесник
перевесниця
перевести
перевивати
перевижшати
перевикати
перевисати
перевисатися
перевити
перевиця
перевід
перевідати
перевідник
перевідувати
перевідуватися
перевіз
перевізник
перевій I
перевій II
перевійник
перевікувати
перевінчати
перевінчатися
перевірити
перевірка
перевірювати
перевірюватися
перевішати
перевішувати
перевіяти
переводжати
переводити I
переводити II
переводитися
переводка
переводня
перевоза
перевозець
перевозити
перевозитися
переволікати
переволікатися
переволока
переволокти
переволочити I
переволочити II
переволочитися
переволочувати
перевчати
перевчатися
перев'язати
перев'язкуватий
перев'язувати
перегавкати
перегадати
перегайнувати
переганяти
перегартувати
перегарчати
перегатити
перегачувати
перегеня
перегинати
перегинатися
перегільчастий
перегін
перегінка
перегінний
перегіркнути
перегірчити
перегледіти
переглежувати
перегляд
переглядати
переглядатися
переглянути
переглянутися
перегнати
перегнивати
перегнилий
перегніватися
перегній
перегнітити
перегнути
переговорити
переговорюватися
переговоряти
перегодити
перегодом
перегодя
переголити
переголосити
переголосувати
переголювати
перегонити
перегоріти
перегорнути
перегороджувати
перегородка
перегорожа
перегорожувати
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Випис, -су, м. 1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи. 2) Написаніе. 3) Исключеніе изъ списка.
Висповідатися, -даюся, -єшся, гл. Побывать на исповѣди. Піди попереду висповідайся. Ном. № 5473.
Вощина, -ни, ж. Вощина.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Сказати, -жу́, -жеш, гл. 1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш. Ном. № 12870. 2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Рудч. Ск. І. 105. Сказав нагріти два казани. Грин. II. 99. 3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина! Г. Барв. 363.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. ЗОЮР. II. 238. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. Мет. 65. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. Рудч. Ск. І. 102. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр. Шух. І. 306, 309.
Нас спонсорують: