Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ.
Лопу́шшя, -шя, с. соб. отъ лопух.
Мо́рда, -ди, ж. Морда, рыло. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. З свинячою мордою у бублишний ряд. Ум. мордочка. Лисичка і виткнула мордочку.
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга!
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого.
Послід, -ду, м.
1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці.
3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу.
4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді.
Тіснісічкий, -а, -е. = тіснісінький.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.