Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевалювати
перевалюватися
переварити
переваруха
переварювати
переварюватися
перевдяг
перевезти
перевернути
переверт
перевертаник
перевертання
перевертати
перевертатися
перевертень
перевертом
перевершити
перевершувати
перевесло
перевесник
перевесниця
перевести
перевивати
перевижшати
перевикати
перевисати
перевисатися
перевити
перевиця
перевід
перевідати
перевідник
перевідувати
перевідуватися
перевіз
перевізник
перевій I
перевій II
перевійник
перевікувати
перевінчати
перевінчатися
перевірити
перевірка
перевірювати
перевірюватися
перевішати
перевішувати
перевіяти
переводжати
переводити I
переводити II
переводитися
переводка
переводня
перевоза
перевозець
перевозити
перевозитися
переволікати
переволікатися
переволока
переволокти
переволочити I
переволочити II
переволочитися
переволочувати
перевчати
перевчатися
перев'язати
перев'язкуватий
перев'язувати
перегавкати
перегадати
перегайнувати
переганяти
перегартувати
перегарчати
перегатити
перегачувати
перегеня
перегинати
перегинатися
перегільчастий
перегін
перегінка
перегінний
перегіркнути
перегірчити
перегледіти
переглежувати
перегляд
переглядати
переглядатися
переглянути
переглянутися
перегнати
перегнивати
перегнилий
перегніватися
перегній
перегнітити
перегнути
переговорити
переговорюватися
переговоряти
перегодити
перегодом
перегодя
переголити
переголосити
переголосувати
переголювати
перегонити
перегоріти
перегорнути
перегороджувати
перегородка
перегорожа
перегорожувати
Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. Гол. Од. 14, 66. б) бѣлые суконные. Шух. І. 120.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Ле́да нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. Желех. ле́да-біда. Негодяй, плохой человѣкъ. Шкода мене молодої, шкода мого стану, та як я ся леда-біді у руки достану. Гол. II. 779.
На́пря́мок, -мку, м. = напрям. Грицько... з усім напрямком свого тихого пахарського життя. Мир. ХРВ. 391.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. Г. Барв. 325. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося. ЗОЮР. І. 219.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Нас спонсорують: