Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевалювати
перевалюватися
переварити
переваруха
переварювати
переварюватися
перевдяг
перевезти
перевернути
переверт
перевертаник
перевертання
перевертати
перевертатися
перевертень
перевертом
перевершити
перевершувати
перевесло
перевесник
перевесниця
перевести
перевивати
перевижшати
перевикати
перевисати
перевисатися
перевити
перевиця
перевід
перевідати
перевідник
перевідувати
перевідуватися
перевіз
перевізник
перевій I
перевій II
перевійник
перевікувати
перевінчати
перевінчатися
перевірити
перевірка
перевірювати
перевірюватися
перевішати
перевішувати
перевіяти
переводжати
переводити I
переводити II
переводитися
переводка
переводня
перевоза
перевозець
перевозити
перевозитися
переволікати
переволікатися
переволока
переволокти
переволочити I
переволочити II
переволочитися
переволочувати
перевчати
перевчатися
перев'язати
перев'язкуватий
перев'язувати
перегавкати
перегадати
перегайнувати
переганяти
перегартувати
перегарчати
перегатити
перегачувати
перегеня
перегинати
перегинатися
перегільчастий
перегін
перегінка
перегінний
перегіркнути
перегірчити
перегледіти
переглежувати
перегляд
переглядати
переглядатися
переглянути
переглянутися
перегнати
перегнивати
перегнилий
перегніватися
перегній
перегнітити
перегнути
переговорити
переговорюватися
переговоряти
перегодити
перегодом
перегодя
переголити
переголосити
переголосувати
переголювати
перегонити
перегоріти
перегорнути
перегороджувати
перегородка
перегорожа
перегорожувати
Басанунка, -ки, ж. = басамонка. Вх. Лем. 390.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося. Ка Др. 207.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Мочилинівка, -ки, ж. = мочи́ло. Покладу я колопеньку та в мочилинівку. Гол. III. 378.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Пом'янути Cм. поминати.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Нас спонсорують: