Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Ум. вергунець, вергунчик.
Ґля́ґаний, -а, -е. — сир. Сладкій творогъ.
Дурноголо́вий, -а, -е. = дурноверхий.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»
Політниця II, -ці, ж. Полольщица.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Харапутний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє.