Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикладка
прикладний
прикладно
прикладок
прикласти
приклеїти
приклепатися
приклепка
приклеювати
прикликання
прикликати
прикликнути
прикліп
приклонити
приклоняти
приклонятися
приключитися
приключка
приклякнути
приклякти
прикмета
прикметити
прикметний
прикмечати
прикмечувати
прикмітний
приков
приковувати
прикол
приколень
приколоти
приколоток
приколювати
прикомірок
приконечник
приконеччя
прикопати
прикопувати
прикопуватися
прикоренитися
прикорень
прикоріти
прикоротити
прикоротчати
прикорочати
прикорпати
прикорхнути
прикорчити
прикорчувати
прикоськати
прикотити
прикохати
прикочувати 1
прикочувати 2
прикочуватися
прикрадатися
прикраса
прикрасити
прикрастися
прикрашати
прикривати
прикриватися
прикрий
прикрит
прикрити
прикритися
прикрість
прикро
прикроістий
прикройний
прикропити
прикропляти
прикроплятися
прикротний
прикротно
прикручувати
прикубанський
прикувати
прикукати
прикукобити
прикуп
прикупати
прикусити
прикутати
прикутий
прикухенок
прикушувати
прилабузнитися
прилавок
прилагоджувати
прилагоджуватися
приладжувати
приладжуватися
приладнати
приладний
приладновувати
приладновуватися
прилазити
приласкувати
прилатати
прилатувати
прилаштовувати
прилащитися
прилеглий
прилежати
прилежний
прилемзати
приленути
прилепеткуватий
прилепистий
прилеститися
прилетіти
прилещатися
приливати
прилигати
прилиза
прилизати
прилизувати
прилизуватися
прилинути
Граблі, -бе́ль, -блі́в, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85.
Пацюк, -ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл. 1) Передаваться, передаться. 2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене. Мет. 12.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло. Лебед. у.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати. Вх. Зн. 78.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Нас спонсорують: