Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикладка
прикладний
прикладно
прикладок
прикласти
приклеїти
приклепатися
приклепка
приклеювати
прикликання
прикликати
прикликнути
прикліп
приклонити
приклоняти
приклонятися
приключитися
приключка
приклякнути
приклякти
прикмета
прикметити
прикметний
прикмечати
прикмечувати
прикмітний
приков
приковувати
прикол
приколень
приколоти
приколоток
приколювати
прикомірок
приконечник
приконеччя
прикопати
прикопувати
прикопуватися
прикоренитися
прикорень
прикоріти
прикоротити
прикоротчати
прикорочати
прикорпати
прикорхнути
прикорчити
прикорчувати
прикоськати
прикотити
прикохати
прикочувати 1
прикочувати 2
прикочуватися
прикрадатися
прикраса
прикрасити
прикрастися
прикрашати
прикривати
прикриватися
прикрий
прикрит
прикрити
прикритися
прикрість
прикро
прикроістий
прикройний
прикропити
прикропляти
прикроплятися
прикротний
прикротно
прикручувати
прикубанський
прикувати
прикукати
прикукобити
прикуп
прикупати
прикусити
прикутати
прикутий
прикухенок
прикушувати
прилабузнитися
прилавок
прилагоджувати
прилагоджуватися
приладжувати
приладжуватися
приладнати
приладний
приладновувати
приладновуватися
прилазити
приласкувати
прилатати
прилатувати
прилаштовувати
прилащитися
прилеглий
прилежати
прилежний
прилемзати
приленути
прилепеткуватий
прилепистий
прилеститися
прилетіти
прилещатися
приливати
прилигати
прилиза
прилизати
прилизувати
прилизуватися
прилинути
Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну. Ком. Пр. № 545.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: