Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Бацькатися, -каюся, -єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7.чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Заста́вка, -ки, ж. 1) Заслонка, заставка. Шух. І. 174. 2) Вешнякъ, ставень для удержанія воды въ плотинахъ и запрудахъ. З млина вийшов мірошник заставку заставлять. Грин. II. 160. hа всі за́ставки. Изо всѣхъ силъ, во всю ивановскую, во всѣ лопатки и пр. Сі баби ніяк не збагнуть, що сьогодні можна з чоловіком рубатись на всі заставки, а завтра гуляти вкупі по братерськи. К. ЧР. 242. Стьожка довгими кінцями так і має на всі заставки. О. 1862. IX. 60. Гей, ріжте на всі заставки музики. К. ПС. 24. На всі заставки лає. Ном. № 3534. Ум. за́ставочка. У лотоках заставочки мельник заставляє. Чуб. III. 178.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Котл. Ен. I. 7. Зжав своє жито... поставив в копи. Чуб. II. 11. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. Г. Барв. 347. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Чуб. V. 489. Поставили собі хатку. Рудч. Ск. І. 27. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. Св. Л. 135. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). МВ. (О. 1862. І. 74). Сергія поставив пан за клюшника. О. 1862. V. 107. Вони його поставили собі лакеєм. Грин. І. 2. Поставити на попа. О. 1861. XI. Кух. 32. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити. Г. Барв. 305.
Транда́филь, -лі, трандафира, -ри, ж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. I. 134. Трандафиль там цвіла, хороша, повна, любо подивиться. Свиня під неї тиць і кинулась назад.... трандафиль поколола пику. Гліб. (1895). 157.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Нас спонсорують: