Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Вигідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вигода. 2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Вихолоштати, -таю, -єш, гл. Выхолостить, оскопить. Вихолоштай і мене та тоді будем молотить. Рудч. Ск. І. 56.
Нарива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. нари́ти, -рию, -єш, гл. Нарывать, нарыть. Клята свиня нарила на городі такого, що хоч плач!
Обсівне, -но́го, с. То, чѣмъ обсівають молодого и поїзжан. Cм. обсівати. МУЕ. III. 113.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.)
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Нас спонсорують: