Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожарина

Пожарина, -ни, ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині. Чуб. V. 323.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРИНА"
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Чуб. VII. 422. Покриткуй, або начосів не напускай. Ном. № 11264.
Повідживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (во множествѣ).
Позад нар. Позади. Пливе позад завзятий Гамалія. Шевч. 61.
Поперебовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Взболтаться (о многомъ). Молочко гарне було, позастоюване, а поки довезли по цій дорозі, то й поперебовтувалося. Черниг. г.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Сумота, -ти, ж. = сум.
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.