Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Нездоров'я, -в'я, с. Нездоровье. Моя дочка ніколи тебе обіжати не буде: се вона так щось із нездоров'я.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Піддирання, -ня, с.
1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу.
2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
2) = сіделка.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ.
Шуга, -ги, ж. Первый ледъ.
