Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Перебірник, -ка, м. Разборчивый, прихотливый человѣкъ. Ум. перебірничок, перебірни́ченько. Наш паниченько перебірниченько коники перебірає: котро краще, — собі бере, котро бридше, — служенькам дає.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix.
Решетина, -ни, ж. = решето. Малий коровай сплели, в ситині, в решетині, що не стане всій родині.
Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл.
1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли.
2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли.
3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси.
4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Гірше ляха свої діти її роспинають.
5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
