Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степи-лани мріють. Шевч. 219. сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. лано́к.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик. Вх. Уг. 250.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. Ном. № 4890. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. Г. Барв. 282. (Думка) тільки накльовувалась у його. Левиц. І. 470. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась. K. ХП. 128.
На-пота́лу. Cм. потала.
Нестямний, -а, -е. 1) Растерянный; находящійся внѣ себя. 2) О дѣйствіяхъ: дикій; въ высшей стенени сильный. Нестямніш рейт. Мир. Пов. І. 138. Долітали до їх хати нестямні крики та гуки (бито людей). Мир. ХРВ. 285.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Драг. 95. Зараз і задумається і рученята поскладав. Кв. Баранина в горшках поскладена стоїть. Мнж. 130.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Утрудняти, -няю, -єш, сов. в. утруднити, -ню́, -ниш, гл. Затруднять, затруднить. Желех.
Нас спонсорують: