Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5. 2) мн. гу́си. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. ІІІ. 35.
До́відки, -док, ж. мн. Развѣдки. Піду на довідки, що там вони роблють. Харьк. г. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Черк. у. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома. Мил. 102.
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. 1) Проспаться. 2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Чуб. V. 916. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався. АД. II. 12.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Рукатися, -ваюся, -єшся, гл. Здороваться рукопожатіемъ. Я рукалася з їдним. Уман. у.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Нас спонсорують: