Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Здобу́ток, -тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. І. 140.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137. 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.
Слід I, -ду, м. 1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. Ном. № 1182. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать. 2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Шевч. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Спасениця, -ці, ж. 1) Спасающая свою душу. К. ПС. 118. 2) Говѣльщица.
Нас спонсорують: