Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно. Рудч. Ск. І. 54.
Дізнавати, -наю, -єш, сов. в. дізна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Узнавать, разузнавать, провѣдывать. Коби моя матінка не дізнала: бо як моя матінка дізнає, то зараз мене за нелюба віддає. Чуб. V. 391. 2) Узнавать, извѣдывать, испытывать. Єв. Мр. V. 25. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8. Cм. Дознавати.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати. Зміев. у.
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.)
Розгадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгадатися, -даюся, -єшся, гл. Размышлять, размыслить, подумать. Роздумався я оттакечки, розгадався. МВ. (КС. 1902. X. 153).
Тягло, -ла, с. 1) Лямка, приспособленіе для тяги невода, парома и пр. Літом невід на тяглі тягнуть до одмілу, а зімою рубають вікна у кризі. Черк. у. 2) Рабочая скотина, рабочій скотъ. Здохне мабуть не сьогодні — завтра бідне тягло без сіна. Грин. II. 209. Чи багато тягол було на роботі? Новомоск. у. Также: комплекта воловъ въ три-четыре пары для плуга. КС. 1898. VII. 47. 3) Шутливо: трубка курительная со всѣми принадлежностями (кисетомъ съ табакомъ, кресаломъ, кремнемъ, трутомъ). А виймай лишень своє тягло, та покуримо люльки. Полт. г. 4) тягло́м тягти. Тащить по землѣ. Ум. тяге́льце. Шейк.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Нас спонсорують: