Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпарюватися
підпасач
підпасич
підпасичик
підпасти
підпастися
підпекти
підпеньок
підперезати
підперіз
підперізок
підперізувати
підперізуватися
підперти
підпертя
підпивати
підпилий
підпилок
підпилювати
підпис
підписати
підписування
підписувати
підписуватися
підпити
підпиток
підпитувати
підпихати
підпідьом!
підпідьомкання
підпідьомкати
підпікати
підпікатися
підпілітка
підпілля
підпінок
підпірати
підпіратися
підпірка
підпіччя
підпіячити
підпливати
підплигнути
підплигувати
підплисти
підплитник
підповзати
підповнити
підповня
підповняти
підпоїти
підпокутній
підполковник
підполуденча
підпомагати
підпомагач
підпомога
підпомогач
підпомогти
підпоможення
підпомошник
підпомощний
підпона
підпора
підпорошити
підпоювати
підпоясниця
підправити
підправляти
підпрягати
підпрядати
підпряжка
підпрясти
підпускати
підпухати
підпушати
підп'яний
підра
підрадити
підрадливий
підражати
підратувати
підрешітка
підрешіток
підривати I
підривати II
підриватися
підривка
підрийка
підрити
підрихтовувати
підриштувати
підрівнювати
підрізати
підрізка
підрізування
підрізувати
підрійка
підробити
підроблювати
підроблюватися
підродити
підростати
підросток
підростяк
підрубати
підрубити
підрунитися
підрунюватися
підручний
підручник
підря
підрясник
підсаджувати
підсак
підсака
підсаківка
підсапувати
підсахнутися
підсватання
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.
Листува́ння, -ня, с. Переписка, корреспонденція.
Нам'яшку́рити, -рю, -риш, гл. Намять, надрать. Нам'яшкурити чуба. Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила. Г. Барв. 47.
Незичливо нар. Недоброжелательно.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Рівночасний, -а, -е. Одновременный. Желех.
Стінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стіна. Майстрі швидко викинули стінку між старою светлицею і кімнаткою. Левиц. І. 390. 2) Стѣна изъ поставленнаго стоймя камыша, иногда полукругомъ, иногда двѣ стѣны, соединенные подъ угломъ, и пр. — для защиты рождающихся ягнятъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. 3) Рыболовная сѣть, которой перегораживаютъ поперекъ всю рѣку. Вх. Пч. II. 22. 4) Откосъ горы или крутой берегъ рѣки, поросшій лѣсомъ, роща по отлогостямъ горы надъ рѣкой. Сим. 49, 146. 5) 15 локтей полотна. Угор. 6) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. КС. 1887. VI. 463.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Нас спонсорують: