Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі.
Видихнути Cм. видихати.
Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому.
Гетьмано́ва, -вої, ж. = Гетьма́нша. Пані Барабашева, гетьманова молодая.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Переманити Cм. переманювати.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Хвирса, -си, ж. = хвижа.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.