Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинний
причинок
причинонька
причиняти
причинятися
причівок
причілковий
причілок
причільний
причільник
причіпка
причіпок
причірть
причісувати
причісуватися
причком
причмелити
причорніти
причта
причтовий
причуватися
пришанувати
пришви
пришелепкуватий
пришенець
пришерхати
пришиб
пришивати
пришиватися
пришивка
пришивний
приший-хвіст
пришити
пришкандибати
пришкварити
пришкварювати
пришкинтати
пришлий
пришлість
пришники
пришовка
пришоломити
пришолопкуватий
пришпилити
пришпилька
пришпилювати
пришта
приштапувати
приштрика
приштрикнути
приштрикувати
приштукувати
прищ
прищавити
прищанити
прищебнути
прищепа
прищепатися
прищепити
прищеплювання
прищеплювати
прищеплюватися
прищибати
прищик
прищикнути
прищикуватий
прищитати
прищити
прищитися
прищитувати
прищуватий
прищулити
прищулювати
прищулюватися
прищурити
прищурювати
прищурюватися
приязний
приязність
приязно
приязнувати
приязнь
приялечати
приярок
приятель
приятелька
приятельство
приятельський
приятелювати
прияти
приятний
приятно
приятритися
прігра
прізвисько
прілий
прілоокий
прірва
пріска
прісний 2
пріснище
прісно
прісняк
прісняник
прісся
прісце
прісь!
пріти
прітьма
пріч
прічка
прічки
про
проба
пробабити
пробабувати
пробавити
пробавитися
пробазікати
пробайдикувати
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Драг. 224. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь. Шевч. 686.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Браун. 12. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов. Азовск. побережье.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Омити Cм. омивати.
Піддобрюватися, -рююся, -єшся и піддобрятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. піддобритися, -рюся, -ришся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Рудч. Ск. II. 91. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Левиц. Пов. 82. Все дума: як би то піддобриться під пана. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Полетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу. Котл. Ен. V. 33.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
Нас спонсорують: