Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинний
причинок
причинонька
причиняти
причинятися
причівок
причілковий
причілок
причільний
причільник
причіпка
причіпок
причірть
причісувати
причісуватися
причком
причмелити
причорніти
причта
причтовий
причуватися
пришанувати
пришви
пришелепкуватий
пришенець
пришерхати
пришиб
пришивати
пришиватися
пришивка
пришивний
приший-хвіст
пришити
пришкандибати
пришкварити
пришкварювати
пришкинтати
пришлий
пришлість
пришники
пришовка
пришоломити
пришолопкуватий
пришпилити
пришпилька
пришпилювати
пришта
приштапувати
приштрика
приштрикнути
приштрикувати
приштукувати
прищ
прищавити
прищанити
прищебнути
прищепа
прищепатися
прищепити
прищеплювання
прищеплювати
прищеплюватися
прищибати
прищик
прищикнути
прищикуватий
прищитати
прищити
прищитися
прищитувати
прищуватий
прищулити
прищулювати
прищулюватися
прищурити
прищурювати
прищурюватися
приязний
приязність
приязно
приязнувати
приязнь
приялечати
приярок
приятель
приятелька
приятельство
приятельський
приятелювати
прияти
приятний
приятно
приятритися
прігра
прізвисько
прілий
прілоокий
прірва
пріска
прісний 2
пріснище
прісно
прісняк
прісняник
прісся
прісце
прісь!
пріти
прітьма
пріч
прічка
прічки
про
проба
пробабити
пробабувати
пробавити
пробавитися
пробазікати
пробайдикувати
Блам, -му, м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Cм. шлям.
Божіння, -ня, с. Божба. Борз. у. Божіння тобі нічого не поможе. Н. Вол. у.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. К. Іов. 52. Зневоляєш мене до того. КС. 1883. VII, 519.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Розжалобитися, -блюся, -бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. Ном. № 8156.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав. Лукаш. 43.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати. Полт. у.
Нас спонсорують: