Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинний
причинок
причинонька
причиняти
причинятися
причівок
причілковий
причілок
причільний
причільник
причіпка
причіпок
причірть
причісувати
причісуватися
причком
причмелити
причорніти
причта
причтовий
причуватися
пришанувати
пришви
пришелепкуватий
пришенець
пришерхати
пришиб
пришивати
пришиватися
пришивка
пришивний
приший-хвіст
пришити
пришкандибати
пришкварити
пришкварювати
пришкинтати
пришлий
пришлість
пришники
пришовка
пришоломити
пришолопкуватий
пришпилити
пришпилька
пришпилювати
пришта
приштапувати
приштрика
приштрикнути
приштрикувати
приштукувати
прищ
прищавити
прищанити
прищебнути
прищепа
прищепатися
прищепити
прищеплювання
прищеплювати
прищеплюватися
прищибати
прищик
прищикнути
прищикуватий
прищитати
прищити
прищитися
прищитувати
прищуватий
прищулити
прищулювати
прищулюватися
прищурити
прищурювати
прищурюватися
приязний
приязність
приязно
приязнувати
приязнь
приялечати
приярок
приятель
приятелька
приятельство
приятельський
приятелювати
прияти
приятний
приятно
приятритися
прігра
прізвисько
прілий
прілоокий
прірва
пріска
прісний 2
пріснище
прісно
прісняк
прісняник
прісся
прісце
прісь!
пріти
прітьма
пріч
прічка
прічки
про
проба
пробабити
пробабувати
пробавити
пробавитися
пробазікати
пробайдикувати
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Відмолюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці. Котл. Н. П.
Повнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.
Примир, -ру, м. = примирок.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Нас спонсорують: