Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Колокі́локъ, -лка, м. 1) Ум. отъ колокі́л. 2) мн. Родъ прически дѣвушекъ съ зубчастим проборомъ.
Косарь, -ря́, м.
1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний.
2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio.
3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья.
4) Созвѣздіе Оріонъ.
5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку!
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому.
Пошарпати, -паю, -єш, гл.
1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки.
2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла.
Шпортнути, -тну, -неш, гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем.
