Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Ой без милого соловейка і світ не світає.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Стром, -му, м.
1) Фруктовое дерево.
2) Крутизна.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.