Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка.
Заступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. заступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Улиця у-продовж людьми заступилася. І. 101). 2) Заступаться, заступиться. Чоловік заступився, став пана просити, що його жінка не сповна розуму.
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл.
1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив.
Спограти, -раю, -єш, гл.
1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ.
2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!