Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообвалюватися
пообварювати
пообвертати
пообвивати
пообвиватися
пообвинувачувати
пообвисати
пообвівати
пообвірчувати
пообвішувати
пообвіювати
пообводити
пообвожувати
пообволікати
пообворожувати
пообв'язувати
пообганяти
пообгледжувати
пообговорювати
пообговтуватися
пообгодовувати
пообгодовуватися
пообголювати
пообголюватися
пообгороджувати
пообгороджуватися
пообгортати
пообгоряти
пообгравати
пообгризати
пообгрібати
пообгрівати
пообгружувати
пообгуджувати
пообдавати
пообдаровувати
пообдзьобувати
пообдимати
пообдиматися
пообдирати
пообдиратися
пообділювати
пообділяти
пообертати
пообертатися
пообживатися
пообжинати
пообжинатися
пообжирати
пообжиратися
пообзолочувати
пообід
пообідати
пообідній
пообіймати
пообіцяти
пообіцятися
пообіч
пооб'їдати
пооб'їдатися
пооб'їжджати
пооб'їздити 2
пообкакувати
пообкапувати
пообквітчувати
пообквітчуватися
пообкидати
пообкипати
пообкисяти
пообкладати
пообкладатися
пообкладувати
пообклеювати
пообковувати
пообколупувати
пообколупуватися
пообкопувати
пообкопуватися
пообкошувати
пообкошуватися
пообкрадати
пообкраювати
пообкручувати
пообкручуватися
пообкурювати
пообкутувати
пообкутуватися
пообкушувати
пооблагоджувати
пооблазити
пообламлювати
пообламувати
пообламуватися
пооблапувати
пооблатувати
пообливати
пообливатися
пооблизувати
пооблипати
пооблітати
пооблуплювати
пооблуплюватися
пооблягати
пооблямовувати
пообляпувати
пообляпуватися
пообмазувати
пообмальовувати
пообманювати
пообмаслювати
пообмахувати
пообмежовувати
пообмерзати
пообмивати
пообмиватися
пообминати
пообмірювати
пообмітати
пообмовляти
пообмокати
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Кружець, -жця́, м. Въ прялкѣ для шерсти — катушка, на которую постепенно наматывается спряденная шерсть. Вас. 153.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Нас спонсорують: