Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообвалюватися
пообварювати
пообвертати
пообвивати
пообвиватися
пообвинувачувати
пообвисати
пообвівати
пообвірчувати
пообвішувати
пообвіювати
пообводити
пообвожувати
пообволікати
пообворожувати
пообв'язувати
пообганяти
пообгледжувати
пообговорювати
пообговтуватися
пообгодовувати
пообгодовуватися
пообголювати
пообголюватися
пообгороджувати
пообгороджуватися
пообгортати
пообгоряти
пообгравати
пообгризати
пообгрібати
пообгрівати
пообгружувати
пообгуджувати
пообдавати
пообдаровувати
пообдзьобувати
пообдимати
пообдиматися
пообдирати
пообдиратися
пообділювати
пообділяти
пообертати
пообертатися
пообживатися
пообжинати
пообжинатися
пообжирати
пообжиратися
пообзолочувати
пообід
пообідати
пообідній
пообіймати
пообіцяти
пообіцятися
пообіч
пооб'їдати
пооб'їдатися
пооб'їжджати
пооб'їздити 2
пообкакувати
пообкапувати
пообквітчувати
пообквітчуватися
пообкидати
пообкипати
пообкисяти
пообкладати
пообкладатися
пообкладувати
пообклеювати
пообковувати
пообколупувати
пообколупуватися
пообкопувати
пообкопуватися
пообкошувати
пообкошуватися
пообкрадати
пообкраювати
пообкручувати
пообкручуватися
пообкурювати
пообкутувати
пообкутуватися
пообкушувати
пооблагоджувати
пооблазити
пообламлювати
пообламувати
пообламуватися
пооблапувати
пооблатувати
пообливати
пообливатися
пооблизувати
пооблипати
пооблітати
пооблуплювати
пооблуплюватися
пооблягати
пооблямовувати
пообляпувати
пообляпуватися
пообмазувати
пообмальовувати
пообманювати
пообмаслювати
пообмахувати
пообмежовувати
пообмерзати
пообмивати
пообмиватися
пообминати
пообмірювати
пообмітати
пообмовляти
пообмокати
Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = Вівсюг. Вх. Лем. 410.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.
Повіднімати, -маю, -єш, гл. = повідіймати.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Вас. 204. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше. Нѣжин. у.
Улізти Cм. улазити.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.
Нас спонсорують: