Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообвалюватися
пообварювати
пообвертати
пообвивати
пообвиватися
пообвинувачувати
пообвисати
пообвівати
пообвірчувати
пообвішувати
пообвіювати
пообводити
пообвожувати
пообволікати
пообворожувати
пообв'язувати
пообганяти
пообгледжувати
пообговорювати
пообговтуватися
пообгодовувати
пообгодовуватися
пообголювати
пообголюватися
пообгороджувати
пообгороджуватися
пообгортати
пообгоряти
пообгравати
пообгризати
пообгрібати
пообгрівати
пообгружувати
пообгуджувати
пообдавати
пообдаровувати
пообдзьобувати
пообдимати
пообдиматися
пообдирати
пообдиратися
пообділювати
пообділяти
пообертати
пообертатися
пообживатися
пообжинати
пообжинатися
пообжирати
пообжиратися
пообзолочувати
пообід
пообідати
пообідній
пообіймати
пообіцяти
пообіцятися
пообіч
пооб'їдати
пооб'їдатися
пооб'їжджати
пооб'їздити 2
пообкакувати
пообкапувати
пообквітчувати
пообквітчуватися
пообкидати
пообкипати
пообкисяти
пообкладати
пообкладатися
пообкладувати
пообклеювати
пообковувати
пообколупувати
пообколупуватися
пообкопувати
пообкопуватися
пообкошувати
пообкошуватися
пообкрадати
пообкраювати
пообкручувати
пообкручуватися
пообкурювати
пообкутувати
пообкутуватися
пообкушувати
пооблагоджувати
пооблазити
пообламлювати
пообламувати
пообламуватися
пооблапувати
пооблатувати
пообливати
пообливатися
пооблизувати
пооблипати
пооблітати
пооблуплювати
пооблуплюватися
пооблягати
пооблямовувати
пообляпувати
пообляпуватися
пообмазувати
пообмальовувати
пообманювати
пообмаслювати
пообмахувати
пообмежовувати
пообмерзати
пообмивати
пообмиватися
пообминати
пообмірювати
пообмітати
пообмовляти
пообмокати
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Буркунець, -нця, м. 1) Ум. оп. буркун. 2) Порода сельдя: бѣшанка.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чуб. V. 88. Чи воно яка князівна, чи королівна. Рудч. Ск. II. 46.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190. 3) Дворецкій.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Ропавка, -ки, ж. Жаба. Вх. Зн. 24.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) Угор.; бѣдняга. Вх. Зн. 63.
Нас спонсорують: