Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Загелкали гуси. Заґелкали мов индики.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Лядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Быть ополяченнымъ. Гей, докіль нам з ляхами лядувати?
Обширь, -рі, ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна.
Свинарик, -ка, м. Ум. отъ свинарь.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
Ушкварнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хлеснуть. Батогом.... вшкварне так. що реви ха всю улицю.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. .
2) Упрямый, злобный.
3) Вороватый.