Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщувати
провіяти
провладати
проводарь
проводи
проводирь
проводити
проводитися
провожати
провозити
проволікати
проволікатися
проволоводити
проволоводитися
проволока
проволокита
проволочити
проволочитися
проворіття 2
проворкуватий
проворний
проворно
проворяка
провулок
провчати
пров'язь
прогавкати
прогайвина
прогайка
прогайльовина
прогайнувати
прогалина
прогальовина
прогалюватина
прогалявина
проганяти
прогаптувати
прогари
прогарманувати
прогарцювати
прогарчати
прогаяти
прогварити
прогін
проглаголати
прогледіти
прогледітися
проглинути
проглуб
прогляд
проглядати
проглянутися
прогнати
прогнивати
прогнівати
прогнівити
прогнівляти
прогнівлятися
прогній
прогноїна
прогноїстий
прогноїти
проговіти
проговорити
проговорювати
проговорюватися
прогодувати
прогодуватися
проголити
проголовувати
проголодувати
проголосити
проголювати
прогон
прогонити
прогонич
прогончарувати
прогоня
прогоріти
прогорниця
прогорнути
прогортати
прогорювати
прогосподарювати
прогостювати
програ
програвати
програватися
прогребти
прогреміти
прогризати
прогризатися
прогрібати
прогрівати
прогрімати
прогрімотати
прогріх
прогрішати
прогрішатися
прогромаджувати
прогугнити
прогулок
прогулька
прогульком
прогулюватина
прогуляння
прогуляти
прогулятися
прогуркотіти
прогусти
прогуторити
проґавити
проґавитися
продавальник
продавання
продавати
продаватися
продавець
продагуха
продаж
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися. МВ. ІІІ. 65.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Сим. 19. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. Ном. У гуцуловъ корито = ночви. Шух. І. 248. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. К. ЧР. 285. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. Шух. І. 104, 146. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. Дещо. 68. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. Ив. 36. 5) Панцырь черепахи. Вх. Уг. 246. Ум. кори́течко, коритце.
Мачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Вырывать руками просо, гречу. Доведеться й йому мачкувати своє просо. Брац. у. 2) Идти мелкимъ шагомъ (о гуцульской лошади). Шух. І. 80.
Обкрутнути, -ся. Cм. обкручувати, -ся.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Сам, сама, саме, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929.один. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679.душею. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. І. 243.очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. І. 287.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Нас спонсорують: