Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подужу

Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУЖУ"
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Емблемува́ти, -му́ю, -єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. XII. 33.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю. Стор. МПр. 147.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Нежир, -ру, м. = нежерь. Волч. у.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.