Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамолочувати
понамордовуватися
понамочувати
понамощувати
понамулювати
понамуровувати
понамучувати
понанизувати
понаносити
понаорювати
понапаковувати
понапалювати
понапасати
понапаскуджувати
понапетльовувати
понапечатувати
понапиватися
понапинати
понапинатися
понаписувати
понапікати
понапікувати
понаплакуватися
понапліскувати
понаплітати
понаплоджувати
понаплоджуватися
понаплутувати
понапльовувати
понаповиювати
понаповняти
понапоганювати
понаполіскувати
понапорошувати
понапорювати
понаправляти
понапрацьовуватися
понапридбовувати
понапрохувати
понапружуватися
понапрядати
понапувати
понапуватися
понапускати
понапухати
понараджувати
понаралювати
понараховувати
понараювати
понаривати
понариґовувати
понарізувати
понарікати
понароблювати
понаробляти
понароджувати
понароджуватися
понаростати
понаряджати
понаряджувати
понасаджувати
понасалювати
понаселяти
понасипати
понасипатися
понасівати
понасікати
понасіювати
понаскакувати
понасквернювати
понаскіпувати
понаслухуватися
понасмажувати
понасмальцьовувати
понасмерджувати
понасміттювати
понасмічувати
понасмолювати
понасовувати
понасовуватися
понасолоджувати
понасолювати
понаставати
понаставляти
понасталювати
понастановлювати
понастановляти
понастачати
понастобурчувати
понастовбурчувати
понасторочувати
понасторошувати
понасторошуватися
понастромлювати
понастромлюватися
понастроювати
понасувати
понасуватися
понасуплювати
понасуплюватися
понасушувати
понатаганювати
понатворювати
понатикати
понатирати
понатиратися
понатискати
понатискатися
понатискувати
понатісувати
понатовкувати
понатомлювати
понатомлюватися
понатоплювати
понатоплюватися
понатоптувати
понаторочувати
понаточувати
понатрощувати
понатруджувати
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дрясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Топтать. Ой як же вийшла Божая мати да на крижові стала: кулі вертала, кіньми дрясувала, воювати не дала. Млр. л. сб. 188. Cм. ґрасувати.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити. Алв. 79.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.
Розраджати, -джа́ю, -єш, сов. в. розрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, разсовѣтывать, разсовѣтовать. Люде мені розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало. Гол. 1. 365. Твої сестри розрадили, щоби ми ся не любили. Лукаш. 130.
Стравуватися, -вуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, содержать себя. Як наймусь вартівником до школи, то де я буду стравуватися? я з чужого села. Камен. у.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти. Г. Барв. 54 2.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Нас спонсорують: