Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Допусти́ти Cм. допускати.
Зліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вліпитися, -плюся, -пишся, гл. Слѣпляться, слѣпиться, склеиться липкимъ.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ.