Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. (Він) піддрочує товариство на пустощі.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Без страху й плями лицарь запорозький. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя.
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.
Ускочити Cм. ускакувати.