А́вторський, -а, -е. Авторскій.
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина.
Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Танцюриха, -хи, ж. Названіе пѣсни у Стороженка: А ну лишень пісню танцюриху.
Тулійка, -ки, ж. = облімок.
Шалька, -ки, ж.
1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали.
2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ.