Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понамолочувати
понамордовуватися
понамочувати
понамощувати
понамулювати
понамуровувати
понамучувати
понанизувати
понаносити
понаорювати
понапаковувати
понапалювати
понапасати
понапаскуджувати
понапетльовувати
понапечатувати
понапиватися
понапинати
понапинатися
понаписувати
понапікати
понапікувати
понаплакуватися
понапліскувати
понаплітати
понаплоджувати
понаплоджуватися
понаплутувати
понапльовувати
понаповиювати
понаповняти
понапоганювати
понаполіскувати
понапорошувати
понапорювати
понаправляти
понапрацьовуватися
понапридбовувати
понапрохувати
понапружуватися
понапрядати
понапувати
понапуватися
понапускати
понапухати
понараджувати
понаралювати
понараховувати
понараювати
понаривати
понариґовувати
понарізувати
понарікати
понароблювати
понаробляти
понароджувати
понароджуватися
понаростати
понаряджати
понаряджувати
понасаджувати
понасалювати
понаселяти
понасипати
понасипатися
понасівати
понасікати
понасіювати
понаскакувати
понасквернювати
понаскіпувати
понаслухуватися
понасмажувати
понасмальцьовувати
понасмерджувати
понасміттювати
понасмічувати
понасмолювати
понасовувати
понасовуватися
понасолоджувати
понасолювати
понаставати
понаставляти
понасталювати
понастановлювати
понастановляти
понастачати
понастобурчувати
понастовбурчувати
понасторочувати
понасторошувати
понасторошуватися
понастромлювати
понастромлюватися
понастроювати
понасувати
понасуватися
понасуплювати
понасуплюватися
понасушувати
понатаганювати
понатворювати
понатикати
понатирати
понатиратися
понатискати
понатискатися
понатискувати
понатісувати
понатовкувати
понатомлювати
понатомлюватися
понатоплювати
понатоплюватися
понатоптувати
понаторочувати
понаточувати
понатрощувати
понатруджувати
Голота, -ти, ж. соб. Голь, бѣдняки. Не йди туди, вражий сину, де голота п'є. Чуб. V. 955. Ум. голотонька. Чуб. V. 1016.
Доконе́чне нар. Обязательно, непремѣнно. А той доконечне щоб співати. Чуб. Та він доконешне був у селі. Уман. у. Доконечне треба. О. 1861. VI. 77.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Неж сз. = ніж. Вона більш розливала, неж наливала. Левиц. І. 393.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ). Вас. 213.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Таїтися, таюся, -їшся, гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.
Нас спонсорують: