Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ.
На́рошне нар. Нарочно.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема.
2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити.
Поросхитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Раскачаться, расшататься (во множествѣ).
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій.
