Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалити

Пожалити, -лю, -ли́ш, гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ"
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Лабуштан, -ну, м. Раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Полокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Искрошить какъ лапшу.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Роздявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздявити, -влю, -виш, гл. и пр. = роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.