Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожалити

Пожалити, -лю, -ли́ш, гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАЛИТИ"
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Запі́ти, -пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ном. № 2917. Ой рано, рано кури запіли. Маркев. 25.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить. Конст. у.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Пошептати, -пчу, -чеш, гл. Пошептать. Стор. МПр. 42.
Рукомия, ми́ї, ж. Рукомойникъ.
Татаренко, -ка, м. Татаринъ, сынъ татарина. Гей одсунься, миленька, нехай заб'ю татаренка. АД. І. 164.
Штим, -ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.