Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорнути
підгороддя
підгородня
підгородянин
підгорочка
підгортати
підгортатися
підготувати
підгребти
підгрібати
підгрязити
підгукувати
підгулювати
піддавати
піддаватися
підданець
підданий
підданка
підданство
піддашок
піддашшя
піддержати
піддержувати
піддерти
підджигувати
піддивитися
піддивлятися
піддимка
піддимок
піддирання
піддирати
піддівоча
піддобрити
піддобрювати
піддобрюватися
піддовбати
піддовбувати
піддражити
піддрочити
піддрочка
піддрочувати
піддружба
піддружжя
піддружий
піддружка
піддубень
піддубовик
піддубок
піддувати
піддужати
піддужувати
піддулька
піддурити
піддурювання
піддурювати
піддячий
піджарити
піджарювати
піджива
підживати
підживитися
піджога
піджод
підзамча
підзамчанин
підзамчанка
підзамчанський
підземелля
підземельний
підземний
підзивати
підзирати
підзор
підзорити
підзорний
підібгати
підібгатися
підібрати
підігнати
підігнути
підігрівати
підіждати
підіймати
підійматися
підійняти
підійти
піділляти
підіперти
підіплечка
підіплечувати
підіпхнути
підірвати
підісковий
підіслати I
підіслати II
підісок
підіткнути
підітнути
підітнутися
підіцькнути
під'їдати
під'їдень
під'їздити
під'їзжати
під'їсти
під'їхати
підкаджувати
підказати
підказування
підказувати
підкаменець
підканцелярист
підкапок
підкапостити
підкасатися
підкат
підкидання
підкидати
підкидатися
підкидач
Гоца́к, -ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.
За́мі́шка, -ки, ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко? Чуб. V. 686.
Ма́впа, -пи, ж. Обезьяна.
Наколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Спѣть много колядо́к. 2) Заработать колядуванням.
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.
Нас спонсорують: