Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорнути
підгороддя
підгородня
підгородянин
підгорочка
підгортати
підгортатися
підготувати
підгребти
підгрібати
підгрязити
підгукувати
підгулювати
піддавати
піддаватися
підданець
підданий
підданка
підданство
піддашок
піддашшя
піддержати
піддержувати
піддерти
підджигувати
піддивитися
піддивлятися
піддимка
піддимок
піддирання
піддирати
піддівоча
піддобрити
піддобрювати
піддобрюватися
піддовбати
піддовбувати
піддражити
піддрочити
піддрочка
піддрочувати
піддружба
піддружжя
піддружий
піддружка
піддубень
піддубовик
піддубок
піддувати
піддужати
піддужувати
піддулька
піддурити
піддурювання
піддурювати
піддячий
піджарити
піджарювати
піджива
підживати
підживитися
піджога
піджод
підзамча
підзамчанин
підзамчанка
підзамчанський
підземелля
підземельний
підземний
підзивати
підзирати
підзор
підзорити
підзорний
підібгати
підібгатися
підібрати
підігнати
підігнути
підігрівати
підіждати
підіймати
підійматися
підійняти
підійти
піділляти
підіперти
підіплечка
підіплечувати
підіпхнути
підірвати
підісковий
підіслати I
підіслати II
підісок
підіткнути
підітнути
підітнутися
підіцькнути
під'їдати
під'їдень
під'їздити
під'їзжати
під'їсти
під'їхати
підкаджувати
підказати
підказування
підказувати
підкаменець
підканцелярист
підкапок
підкапостити
підкасатися
підкат
підкидання
підкидати
підкидатися
підкидач
Будка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ. Вас. 180. 1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая.... Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остовъ спины птицы. Лохв. у.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Наро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. народи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Раждаться, родиться. Народивсь Ісус у Віфлиємі Юдейському. Єв. Мт. II. 1. Місяць (молодик) народився. Появилась молодая луна.
Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого. Чуб.
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували. МВ. ІІ. 45.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.
Тіснина, -ни, ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах. К. ЦН. 242.
Хрестянин, -на и пр = християн и пр.
Нас спонсорують: