Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього.
Ланцюга, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Навзаво́д нар. = навзаводи. Народ біг навзавод, а инший трюхи.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Сажавки обложені плитовим камінням. Земляне угілля бува плитне і кулашне.
Помурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Помурлыкать.
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Прилюдність, -ности, ж. Публичность.
Приналежатися, -жуся, -жишся, гл. 1) = приналежати. 2) Надлежать. Погостилися там, як ся приналежить.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.