Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорнути
підгороддя
підгородня
підгородянин
підгорочка
підгортати
підгортатися
підготувати
підгребти
підгрібати
підгрязити
підгукувати
підгулювати
піддавати
піддаватися
підданець
підданий
підданка
підданство
піддашок
піддашшя
піддержати
піддержувати
піддерти
підджигувати
піддивитися
піддивлятися
піддимка
піддимок
піддирання
піддирати
піддівоча
піддобрити
піддобрювати
піддобрюватися
піддовбати
піддовбувати
піддражити
піддрочити
піддрочка
піддрочувати
піддружба
піддружжя
піддружий
піддружка
піддубень
піддубовик
піддубок
піддувати
піддужати
піддужувати
піддулька
піддурити
піддурювання
піддурювати
піддячий
піджарити
піджарювати
піджива
підживати
підживитися
піджога
піджод
підзамча
підзамчанин
підзамчанка
підзамчанський
підземелля
підземельний
підземний
підзивати
підзирати
підзор
підзорити
підзорний
підібгати
підібгатися
підібрати
підігнати
підігнути
підігрівати
підіждати
підіймати
підійматися
підійняти
підійти
піділляти
підіперти
підіплечка
підіплечувати
підіпхнути
підірвати
підісковий
підіслати I
підіслати II
підісок
підіткнути
підітнути
підітнутися
підіцькнути
під'їдати
під'їдень
під'їздити
під'їзжати
під'їсти
під'їхати
підкаджувати
підказати
підказування
підказувати
підкаменець
підканцелярист
підкапок
підкапостити
підкасатися
підкат
підкидання
підкидати
підкидатися
підкидач
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.
Зручно нар. Ловко; удобно. Ком. І. 39.
Огнекрилатий, -а, -е. Съ огненными крыльями. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137. Як смерти бурний дух огнекрилатий. К. ЦН. 246.
Окресляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окре́слити, -лю, -лиш, гл. Очерчивать, очертить.  
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача. МВ. І. 47.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Хазяйчин, -на, -не. Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись. Г. Барв. 4 35.
Шелест, -ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.
Нас спонсорують: