Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорнути
підгороддя
підгородня
підгородянин
підгорочка
підгортати
підгортатися
підготувати
підгребти
підгрібати
підгрязити
підгукувати
підгулювати
піддавати
піддаватися
підданець
підданий
підданка
підданство
піддашок
піддашшя
піддержати
піддержувати
піддерти
підджигувати
піддивитися
піддивлятися
піддимка
піддимок
піддирання
піддирати
піддівоча
піддобрити
піддобрювати
піддобрюватися
піддовбати
піддовбувати
піддражити
піддрочити
піддрочка
піддрочувати
піддружба
піддружжя
піддружий
піддружка
піддубень
піддубовик
піддубок
піддувати
піддужати
піддужувати
піддулька
піддурити
піддурювання
піддурювати
піддячий
піджарити
піджарювати
піджива
підживати
підживитися
піджога
піджод
підзамча
підзамчанин
підзамчанка
підзамчанський
підземелля
підземельний
підземний
підзивати
підзирати
підзор
підзорити
підзорний
підібгати
підібгатися
підібрати
підігнати
підігнути
підігрівати
підіждати
підіймати
підійматися
підійняти
підійти
піділляти
підіперти
підіплечка
підіплечувати
підіпхнути
підірвати
підісковий
підіслати I
підіслати II
підісок
підіткнути
підітнути
підітнутися
підіцькнути
під'їдати
під'їдень
під'їздити
під'їзжати
під'їсти
під'їхати
підкаджувати
підказати
підказування
підказувати
підкаменець
підканцелярист
підкапок
підкапостити
підкасатися
підкат
підкидання
підкидати
підкидатися
підкидач
Бамбула, -ли, м. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ, животное; неповоротливый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Ном. № 4909. Не що-дня бридня, деколи й правда. Ном. № 6904. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається. МВ. І. 23.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря. Шевч. 140.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Роспізнавати, -наю, -єш, сов. в. роспізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать, различать, различить. Багатого з хвастливим не роспізнаєш. Ном. № 2572.
Удача, -чі, ж. 1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. МВ. ІІ. 8. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. Ном. № 10539. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має. Сим. 196. 2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба. Рудч. Ск. II. 173.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: