Виторопень, -пня, м.
1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно.
2) Пучеглазый.
Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Заду́рювати, -рюю, -єш, сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ.
Лантуховатий, -а, -е. Мѣшковатый, неповоротливый. Ото ще Андрій лантуховатий!
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Ув. озії́ще, озія́ка. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані.