Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорнути
підгороддя
підгородня
підгородянин
підгорочка
підгортати
підгортатися
підготувати
підгребти
підгрібати
підгрязити
підгукувати
підгулювати
піддавати
піддаватися
підданець
підданий
підданка
підданство
піддашок
піддашшя
піддержати
піддержувати
піддерти
підджигувати
піддивитися
піддивлятися
піддимка
піддимок
піддирання
піддирати
піддівоча
піддобрити
піддобрювати
піддобрюватися
піддовбати
піддовбувати
піддражити
піддрочити
піддрочка
піддрочувати
піддружба
піддружжя
піддружий
піддружка
піддубень
піддубовик
піддубок
піддувати
піддужати
піддужувати
піддулька
піддурити
піддурювання
піддурювати
піддячий
піджарити
піджарювати
піджива
підживати
підживитися
піджога
піджод
підзамча
підзамчанин
підзамчанка
підзамчанський
підземелля
підземельний
підземний
підзивати
підзирати
підзор
підзорити
підзорний
підібгати
підібгатися
підібрати
підігнати
підігнути
підігрівати
підіждати
підіймати
підійматися
підійняти
підійти
піділляти
підіперти
підіплечка
підіплечувати
підіпхнути
підірвати
підісковий
підіслати I
підіслати II
підісок
підіткнути
підітнути
підітнутися
підіцькнути
під'їдати
під'їдень
під'їздити
під'їзжати
під'їсти
під'їхати
підкаджувати
підказати
підказування
підказувати
підкаменець
підканцелярист
підкапок
підкапостити
підкасатися
підкат
підкидання
підкидати
підкидатися
підкидач
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу. Аф. 325.
Запина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. запну́тися и зап'ясти́ся, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Завѣшиваться, завѣситься, закрываться, закрыться, 2) Повязываться, повязаться (платкомъ). Я... зап'ялась білою хустиною. Г. Барв. 239. 3) Застегиваться, застегнуться. Салдат на всі ґудзики запинається.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Перстенець, -нця́, м. 1) Ум. отъ перстень. 2) Раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне. Федьк.
Рождениця, -ці, ж. 1) Родительница. Подайте милостини за свою рожденицю, за своїх покревних. Рк. Левиц. Васильк. у. 2) Роженица. Приспори рождениці, хрещениці, раби Божої Явдохи покорму.... Приспори рождениці, молитвяниці, хрещениці, раби божої Явдосі дитя годувати. Мил. 25.
Сагмал и саґмал, -лу, м. Небольшое стадо молодыхъ ягнятъ съ матками. Херс. г. О. 1862. V. Кух. 38.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611.
Нас спонсорують: