Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понадбовувати
понадвереджуватися
понадвисати
понадгороджувати
понадгрібати
понадимати
понадиматися
понадирати
понадити
понадитися
понадівати
понаділяти
понадкидати
понадкладати
понадколупувати
понадколювати
понадкорочувати
понадкошувати
понадкраювати
понадкроювати
понадкусювати
понадламувати
понадломлювати
понадмолочувати
понаднизувати
понадоювати
понадпивати
понадпилювати
понадписувати
понадривати
понадрізувати
понадрубувати
понадруковувати
понадряпувати
понадсаджувати
понадсипати
понадсихати
понадсікати
понадсмикувати
понадсмоктувати
понадточувати
понадувати
понадуватися
понадумуватися
понадходити
понадщерблювати
понажений
поназбігатися
поназбірувати
поназдивитися
поназдирати
поназдоганяти
поназивати
поназлітуватися
поназнавати
поназначати
понаїдатися
понаїжджати
понаїздити
понайбільше
понаймати
понайматися
понаказувати
понакапощувати
понакарбовувати
понакидати
понакипати
понакладати
понакликати
понакльовуватися
понаковувати
понаколочувати
понаколювати
понакопувати
понакочувати
понакошувати
понакрадати
понакрадатися
понакривати
понакриватися
понакришувати
понакручувати
понакупляти
понакуповувати
понакурювати
поналагоджувати
поналамувати
поналатувати
поналаштовувати
поналежуватися
поналивати
поналигувати
поналітати
поналічувати
поналовлювати
поналузувати
поналуплювати
поналускувати
поналягати
поналякувати
поналяпувати
поналяскувати
понамазувати
понамайстровувати
понамальовувати
понамантачувати
понаманювати
понамацувати
понамащувати
понамережувати
понамерзати
понамерзатися
понамилювати
понаминати
понамінювати
понамішувати
понамножувати
понамножуватися
понамовляти
понамокати
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Настелити Cм. настелювати.
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито. 2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних. Харьк. г.
Побрязкувати, -кую, -єш, сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.
Розчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розчинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. Левиц. І. 1. 324. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурки розчинилась. Чуб. І. 65.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки. Канев. у. 2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи. Канев. у.
Столовий, -а, -е. Столовый.
Нас спонсорують: