Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понадбовувати
понадвереджуватися
понадвисати
понадгороджувати
понадгрібати
понадимати
понадиматися
понадирати
понадити
понадитися
понадівати
понаділяти
понадкидати
понадкладати
понадколупувати
понадколювати
понадкорочувати
понадкошувати
понадкраювати
понадкроювати
понадкусювати
понадламувати
понадломлювати
понадмолочувати
понаднизувати
понадоювати
понадпивати
понадпилювати
понадписувати
понадривати
понадрізувати
понадрубувати
понадруковувати
понадряпувати
понадсаджувати
понадсипати
понадсихати
понадсікати
понадсмикувати
понадсмоктувати
понадточувати
понадувати
понадуватися
понадумуватися
понадходити
понадщерблювати
понажений
поназбігатися
поназбірувати
поназдивитися
поназдирати
поназдоганяти
поназивати
поназлітуватися
поназнавати
поназначати
понаїдатися
понаїжджати
понаїздити
понайбільше
понаймати
понайматися
понаказувати
понакапощувати
понакарбовувати
понакидати
понакипати
понакладати
понакликати
понакльовуватися
понаковувати
понаколочувати
понаколювати
понакопувати
понакочувати
понакошувати
понакрадати
понакрадатися
понакривати
понакриватися
понакришувати
понакручувати
понакупляти
понакуповувати
понакурювати
поналагоджувати
поналамувати
поналатувати
поналаштовувати
поналежуватися
поналивати
поналигувати
поналітати
поналічувати
поналовлювати
поналузувати
поналуплювати
поналускувати
поналягати
поналякувати
поналяпувати
поналяскувати
понамазувати
понамайстровувати
понамальовувати
понамантачувати
понаманювати
понамацувати
понамащувати
понамережувати
понамерзати
понамерзатися
понамилювати
понаминати
понамінювати
понамішувати
понамножувати
понамножуватися
понамовляти
понамокати
Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Гладишечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Запи́лювати Ii, -люю, -єш, сов. в. запиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Приниматься, приняться пилить. 2) Пиливши, сходить, сойти съ намѣченной черты.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. Кв. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Макс. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Мет. 205. Cм. викохати.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Нас спонсорують: