Две́рці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, — там спить козак молодець. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. Ум. оболонка. А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный.
2) Обидчивый.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Щоб не дуже розбродились. Розбрелись прочане улицями. Було зібрались людці, та тепера розбрелись.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії.
