Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аакуватий

Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ААКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ААКУВАТИЙ"
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Шпирнути, -рну, -неш, гл. Пырнуть. Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце. К. ЧР. 212.
Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ААКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.