Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Відвічальний, -а, -е. Отвѣтственный. Желех.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
До́вшати, -шаю, -єш, гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Левиц. І. Пі до села, ні до міста. Ном. № 7650. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. МВ. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. Грин. III. 376. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко. Чуб. III. 59.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Уловитися, -влюся, -вишся, гл. Пойматься. Нехай вловиться в тенета, що на мене потай ставив. К. Псал. 81.
Нас спонсорують: