Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. І. 309.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється. К. Іов. 82.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Чуб. І. 261. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість. Чуб. V. 777.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.
Пролежати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Нас спонсорують: