Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притупати
притупити
притупувати
притупцьовувати
притур
притухати
притхля
притхнутися
притьма
притьмо
притьмом
притьопати
притюжина
притюжити
притюкнути
притюпати
притяг
притягати
притягатися
притяжа
притяти
приулок
приумітися
прихання
прихапцем
прихати
прихаток
прихахулити
прихахулитися
прихвалити
прихвальба
прихвалювати
прихватити
прихватком
прихвачувати
прихвачуватися
прихижкуватий
прихилити
прихилище
прихилля
прихильний
прихильник
прихильність
прихильно
прихиляти
прихилятися
прихистити
прихитрувати
прихід
прихідець
прихідцями
прихідько
прихлиськувати
прихлюпати
прихлюпнути
прихлюпувати
прихмарно
прихмелитися
прихнути
приховати
приховувати
приховуватися
приходень
приходити
приходитися
приходящий
прихожати
прихолодний
прихопити
прихоплювати
прихорний
прицабанити
прицабунити
прицілитися
прицілятися
прицінитися
прицінятися
прицмокнути
прицмокувати
прицупити
прицуцуватий
прицькувати
прицяпати
причавити
причадіти
причаїтися
причаклувати
причал
причалапати
причалити
причалювати
причалюватися
причалятися
причандал
причапати
причапрячити
причаровувати
причастний
причастник
причастя
причащати
причащатися
причвалати
причепа
причепенда
причепити
причепитися
причепка
причепливий
причепний
причепурити
причепуритися
причесати
причет
причетен
причетник
причина
причинець
причинити
причинка
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Павучина, -ни, ж. = павутина. Гн. I. 99.
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл. 1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата? Чуб. V. 1127. 3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами. Чуб. V. 1197. 3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Подоливати, -ва́ю, -єш, гл. Долить (во множествѣ). Подоливай глечики, щоб повні були.
Поперебіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перебра́тися, но о многихъ. От вони поперебіралися: понадівали на дівчат свою одежу і з дівчат поздіймали і на себе понадівали. Чуб. II. 37.
Уплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. уплутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156. 2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.
Нас спонсорують: