Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Няти, йму́, йме́ш, гл.
1) Брать.
2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме.
3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався.