Бурштин, -ну, м. Янтарь.
Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Ум. йо́рочка.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ.
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся?
Поваба, -би, ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Скорен = скорий.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.