Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигонути
плинути
плис
плиска
плискатий
плискач
плисковатий
плиском
плисти
плистка
плись
плит
плита
плитний
плиточка
плиття
плихяти
плишка
пліва
плівка
плід
плідливий
плідний
плідниця
плідно
плім'я
пліндровина
пліндрування
пліндрувати
плінуватий
пліска
плісня
пліснявий
пліснявіти
пліснявка
плісонь
пліства
плісце
пліт
плітка
плітуха
пліть
плічко
плішити
плішка
плішня
пліщ
плова
плодити
плодитися
плодливий
плодник
плоднистий
плодниця
плодь
плодючий
плосінь
плоска
плоскавиця
плоскінка
плоскінний
плоскінь
плосконоса
плоскун
плоскуха
плотарь
плотик
плотиця
плотниця
плотовець
плоть
плохий
плоховитий
плохута
площа
площик
площина
площити
плуг
плуганитися
плугарь
плугатарь
плугатирь
плугач
плуговий
плужити
плужниця
плужок
плутанина
плутаниця
плутанка
плутати
плутатися
плутня
плутощі
плутяга
пльова
пльоваки
пльондр
пльондратися
пльондрований
плювака
плювання
плювати
плювачка
плюга
плюгавенький
плюгавець
плюгавий
плюгавити
плюгавиця
плюгавіти
плюгавка
плюгавство
плюгаш
плюй
плюйко
плюндратися
плюндри
плюндрування
Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Закрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. закри́тися, -ри́шся, -єшся, гл. Закрываться, закрыться, укрываться, укрыться. Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем. Чуб. V. 87.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83.
Тижньовий, -а, -е. 1) Недѣльный. 2) Еженедѣльный. Де вже скучати, коли в нас були тижньові бали або вечорі. Левиц. І. 431. 3) Десятскій или разсыльный, отбывающій свою очередную недѣлю службы. Я тижньовий, їду з листами із суду в округ Будяковий од ісправника Опари. Мкр. Н. 11.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. Н. п. Харьк.
Цілковий II, -вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.