Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плигонути
плинути
плис
плиска
плискатий
плискач
плисковатий
плиском
плисти
плистка
плись
плит
плита
плитний
плиточка
плиття
плихяти
плишка
пліва
плівка
плід
плідливий
плідний
плідниця
плідно
плім'я
пліндровина
пліндрування
пліндрувати
плінуватий
пліска
плісня
пліснявий
пліснявіти
пліснявка
плісонь
пліства
плісце
пліт
плітка
плітуха
пліть
плічко
плішити
плішка
плішня
пліщ
плова
плодити
плодитися
плодливий
плодник
плоднистий
плодниця
плодь
плодючий
плосінь
плоска
плоскавиця
плоскінка
плоскінний
плоскінь
плосконоса
плоскун
плоскуха
плотарь
плотик
плотиця
плотниця
плотовець
плоть
плохий
плоховитий
плохута
площа
площик
площина
площити
плуг
плуганитися
плугарь
плугатарь
плугатирь
плугач
плуговий
плужити
плужниця
плужок
плутанина
плутаниця
плутанка
плутати
плутатися
плутня
плутощі
плутяга
пльова
пльоваки
пльондр
пльондратися
пльондрований
плювака
плювання
плювати
плювачка
плюга
плюгавенький
плюгавець
плюгавий
плюгавити
плюгавиця
плюгавіти
плюгавка
плюгавство
плюгаш
плюй
плюйко
плюндратися
плюндри
плюндрування
Бичуш. Клички быка.
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
Обшиванка, -ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Переляскати, -каю, -єш, переляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Перестать хлопать (бичемъ).
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. пісо́чок.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Нас спонсорують: