Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися
похил
похилий
похилистий
похилисто
похилити
похило
похильний
похильчастий
похиляти
похилятися
похимерувати
похимородити
похиріти
похирляти
похистити
похит
похитати
похитатися
похитити
похитнути
похитнутися
похитрувати
похитувати
похитуватися
похитуні
похід
похідний
похідній
похідня
похіп
похіпкий
похіпко
похіпливий
похіснуватися
похлепнутися
похлептати
похлинатися
похлібити
похлопні
похлюпостатися
похлянути
похмарити
похмарити 2
похмаритися
похмаріти
похмарний
похмарно
похмелити
похмеляти
похмелятися
похмілля
похмільний
похмуратися
похмурий
похмуритися
похмуріти
похмурний
похмуро
похнюпа
похнюпий
похнюпити
похнюпитися
поховання
поховати
поховатися
поход
похода
походеньки
походець
походжати
походистий
походити
походити 2
походна
походне
походній
походонька
походючий
походющий
походящий
похожалий
похожати
похолодити
похолоднішати
похолонути
похоп
похопити
похопитися
похопливий
похопний
похоріти
похорон
похоронка
похоронний
похороння
похорошуватися
похорувати
похоруватися
похотіти
похотітися
похочувати
похочуватися
похрамини
похребт
похребтина
похресник
похресниця
похрестини
похрестити
похреститися
похристосатися
похробостіти
похропти
похрумати
похрумкати
похрумтіти
похрумчати
похрупати
похрустати
Багацький, -а, -е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище. Лохв. у.
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита. Вас. 154.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Невиразно нар. Неясно, неотчетливо; невнятно. Щось вона ще говорила йому, та вже невиразно, нишком: очі заплющились, ручки опали. МВ. (О. 1862. І. 83).
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.
Нас спонсорують: