Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися
похил
похилий
похилистий
похилисто
похилити
похило
похильний
похильчастий
похиляти
похилятися
похимерувати
похимородити
похиріти
похирляти
похистити
похит
похитати
похитатися
похитити
похитнути
похитнутися
похитрувати
похитувати
похитуватися
похитуні
похід
похідний
похідній
похідня
похіп
похіпкий
похіпко
похіпливий
похіснуватися
похлепнутися
похлептати
похлинатися
похлібити
похлопні
похлюпостатися
похлянути
похмарити
похмарити 2
похмаритися
похмаріти
похмарний
похмарно
похмелити
похмеляти
похмелятися
похмілля
похмільний
похмуратися
похмурий
похмуритися
похмуріти
похмурний
похмуро
похнюпа
похнюпий
похнюпити
похнюпитися
поховання
поховати
поховатися
поход
похода
походеньки
походець
походжати
походистий
походити
походити 2
походна
походне
походній
походонька
походючий
походющий
походящий
похожалий
похожати
похолодити
похолоднішати
похолонути
похоп
похопити
похопитися
похопливий
похопний
похоріти
похорон
похоронка
похоронний
похороння
похорошуватися
похорувати
похоруватися
похотіти
похотітися
похочувати
похочуватися
похрамини
похребт
похребтина
похресник
похресниця
похрестини
похрестити
похреститися
похристосатися
похробостіти
похропти
похрумати
похрумкати
похрумтіти
похрумчати
похрупати
похрустати
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. Cм. лущик.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. Стор. II. 221. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового. ХС. VII. 4 16.
Слутити, -чу, -тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Нас спонсорують: