Вигнання, -ня, с. Изгнаніе.
Височиня, -ні, ж. Высота. Як небесна височина, так морська глибина.
Довжико́ві я́годи = Деречі. Деречі по конотопській, а по нашому довжикові люди.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Плямкання, -ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Зінич застрілив молодого, уповідають.