Буденний, -а, -е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празник ова. Кв.

Генеральша, -ші, ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.

Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.

Круча, -чі, ж. 1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Н. п. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув. Єв. Л. VIII. 33. 2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп. Мирг. у.

Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.

Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. Г. Барв. 222. світле око. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. жабині очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.

Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.

Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.

Позралювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зралити, но во многихъ мѣстахъ.

Топіт, -поту, м. Топотъ? рысь? Ми поїхали за ним у догонь, догнали його під дубом: спав. Ми їхали добрим топотом, — не чув він, так дуже спав. Новомоск. у.