Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженитися

Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖЕНИТИСЯ"
Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло. Чуб. І. 215.
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Капарис, -су, м. Кипарисъ, Cipressus Angustifolia.
Качур, -ра, м. 1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265. 2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Н. п. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче. Чуб.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Побігання, -ня, с. Бѣганіе, побѣгушки. Ум. побіганнячко. Ой весна-красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і доброє літечко... Моїм діткам на побіганнячко. Чуб. III. 109.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Скопилити, -лю, -лиш, гл. = закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).
Шлямпати, -паю, -єш, гл. Бродить, брести. Гол. III. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖЕНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.