Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абищиця

Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБИЩИЦЯ"
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Нечепурно нар. 1) Некрасиво; нехорошо. 2) Неряшливо. 3) Плохо, нехорошо. Отто тільки нечепурно, що москаль взявся по нашому і про нас писати, не бачивши зроду краю і не знавши звичаїв і повір'я нашого. Котл. Н. П. 400.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти. Дещо.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать. Угор.
Став, -ву, м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Мет. 113. Між ярами над ставами верби зеленіють. Шевч. Ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку. Грин. II. 339.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБИЩИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.